Справа № 285/1293/13-ц
Іменем України
17 квітня 2013 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді…………..ОСОБА_1
при секретарі………….......... ОСОБА_2
з участю: позивача……………………..ОСОБА_3
відповідача…………………...ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу
за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_4
про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
25.03.2013 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідач - здоровий та працездатний, однак ухиляється від надання матеріальної допомоги на дитину, яка повністю знаходиться на її утриманні.
Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримала.
Відповідач - позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 400 грн., мотивуючи тим, що постійного місця роботи не має, хворіє і йому протипоказана фізична праця, надав письмові заперечення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.4/, який знаходиться на утриманні позивача /а.с.5/.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи позивача в частині того, що відповідач неофіційно працює і отримує значні доходи, безпідставні, оскільки нею не надано жодних об'єктивних доказів на обґрунтування вказаних обставин.
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на свою хворобу, як на підставу непрацездатності, так як хвороба і непрацездатність не є поняттями ідентичними. При наявності хвороби людина може бути працездатною. Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача, суду надано не було. Будь-яких поважних причин, що унеможливлюють надання ним матеріальної допомоги своїм дітям, на момент розгляду справи не існує.
Крім того, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що доходи і матеріальне становище позивача надають їй можливість забезпечити чотиримісячному хлопчику належний життєвий рівень при отриманні аліментів у розмірі 400 грн., що дорівнює 41 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, відповідач є працездатною особою молодого віку 29 років, постійного місця роботи не має, але при цьому на обліку у службі зайнятості, як безробітний, не перебуває, інших утриманців не має, а тому суд приходить до висновку, що він спроможний частково сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному в позові.
Суд вважає позовні вимоги дещо безпідставно завищеними і, враховуючи визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, задовольняє їх частково - стягує аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно, що буде відповідати, як інтересам дитини, так і матеріальному становищу та стану здоров'я платника аліментів.
На думку суду, визначена судом сума аліментів є реальною, дає змогу забезпечити мінімальні життєві потреби дитини і матеріальний стан відповідача, навіть з відрахуванням аліментів, буде задовільним та стабільним, що в свою чергу не тільки не звільняє його від обов'язку утримувати свого сина, а навіть дозволяє йому виконувати свої зобов'язання щодо оплати аліментів у розмірі, визначеному судом.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.
Також суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 141, 180-183, 191 Сімейного кодексу України суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) грн. щомісячно, починаючи стягнення з 25 березня 2013 року до повноліття сина - 2 грудня 2030 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий О.О. Літвин