справа № 2110/9428/12
Іменем України
09.04.2013 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді Полив'яного В.М.
при секретарі Стрекозовій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 02.09.2010 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 10 000 грн., з кінцевим терміном повернення до 30.12.2010 року, що підтверджується розпискою від 02.09.2010р. Вказує, що 01.01.2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 10 000 грн., з кінцевим терміном повернення до 30.12.2011 року, що підтверджується розпискою від 01.01.2011р. Крім того, 01.01.2011 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 2 300 доларів США, що на час звернення до суду еквівалентно 18 383,90 грн., з кінцевим терміном повернення до 30.12.2011 року, що підтверджується розпискою від 01.01.2011р. Зазначає, що виконання зобов'язань Відповідачем-1 за вказаними договорами були забезпечені порукою ОСОБА_3, яка була присутня при укладені договорів позики та передачі грошей. Стверджує, що до теперішнього часу Відповідачем-1 не були повернуті взяті грошові кошти. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на її користь заборгованість за договорами позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 39 693,90 грн., витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач-1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що грошових коштів від ОСОБА_1 не отримувала, розписку про отримання грошей не писала. Зазначила, що ОСОБА_1 позичала гроші саме ОСОБА_3, проте при передачі грошей присутньою не була.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно, належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
З пояснень Відповідача-1 вбачається, що вона не укладала договорів позики від 02 вересня 2010 року, від 01 січня 2011 року з ОСОБА_4 та не отримувала грошових коштів за вказаними договорами. Їй відомо, що договір позики від 02.09.2010 року був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, згідно якого саме Відповідач-2 отримала грошові кошти в сумі 10 000 грн. та зобов'язалась їх повернути. Вказувала, що при передачі Позивачем вказаних коштів ОСОБА_3 присутньою не була. Про укладення договорів позики від 01.01.2011р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, їй відомо лише зі слів Відповідача-2.
Відповідно до ч.2 ст.527 ЦК України, кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником.
Положеннями ст.1046 ЦК України встановлено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ст.1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця.
Так, в наданих до суду копій розписок від 02.09.2010 року та від 01.01.2011 року відсутні повні данні ОСОБА_2, відсутні відомості, що розписки були написані саме нею та взагалі відсутній її підпис, який би підтверджував згоду Відповідача-1 на укладення вказаних договорів позики та згоду з умовами договору. Натомість у вказаних розписках є підписи ОСОБА_3
Згідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою.
Згідно до ч.2 ст.548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення.
У розписках від 02.09.2010 року та від 01.01.2011 року зазначено, що поручителем виконання зобов'язань є ОСОБА_3, але не вказано в якому саме обсязі Відповідачем ОСОБА_3 забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед Позивачем у відповідності до вимог ч.2 ст.533 ЦК України.
На підставі викладеного та враховуючи, що факт передачі грошей ОСОБА_2 не підтверджений жодними доказами, договір порук ОСОБА_3 укладений не належним чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 527, 533, 548, 1046, 1047, 1051 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-
В задволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона в десятиденний строк з дня винесення рішення.
Головуючий Полив'яний В.М.