Справа № 589/640/13-ц р.
Провадження № 2/589/305/13
19.04.2013 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сінгур В.О., при секретарі: Леоненко Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДТГО»Південно-Західна залізниця про визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та скасування запису про державну реєстрацію акту третя особа Землевпорядна виробнича-торгівельна фірма ГЕОлтд у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Відділ Держкомзему у Шосткинському районі Сумської області
Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначає, що вона є власником нерухомого майна згідно біржової угоди укладеної 19.11.2009 року в м. Полтава між брокерською конторою № 14 товарної біржі Центральна універсальна біржа та брокерською конторою № 8 товарної біржі Центральна універсальна біржа зареєстрованої відділом реєстрації №1 №62 від 19.11.2009 року. Дане майно складається з нежилого приміщення площею 198,0кв.,сараю - 68,1кв.м. котельні площею 11,2 кв.м., Рішенням Богданівської сільскої ради Шосткинського району Сумської області від 31.05.2012 року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрію щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 10 років для обслуговування клубу любителів музики та мистецтва по ул. Заводська с.Пироговка Шоскинського р-ну Сумської області. В процесі виконання робіт по розробці проекту відведення ФОП була виявлена неможливість оформлення робіт із землеустрою від 13.04.2013 року оскільки земельна ділянка площею 20, 7043га яка знаходиться в постійному користуванні ДТГО «Піденно-Західна Залізниця» з причин просторового конфлікту чим порушені вимоги ст. 198 ЗК України. Межі земельних ділянок не погоджені з суміжними власниками та має місце просторовий конфлікт.
Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові.
Представник відповідача позов не визнав та суду пояснив, що землі залізничного транспорту не можуть передаватися та вилучатися відповідно до діючого законодавства. Крім того, залізницею як землекористувачем сплачується земельний податок за дану земельну ділянку,
Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.
На підставі біржової угоди позивач придбала нежиле приміщення та було зареєстровано право власності на нежиле приміщення. При оформленні технічної документації було виявлено що частина земельної ділянки яка належить відповідачу частково припадає на її земельну ділянку і знаходиться в межі населеного пункту. Як вважає позивач дана земельна ділянка не зовсім погоджена з суміжними землекористувачами тому не може належать відповідачу. Богданівська сільска рада надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, вважає дії сільської ради законними, розпорядження Голови Шосткинської РДА № 450 від 04.08.2005 року яким була передана у постійне користування земельна ділянка площею 121, 5285га на території Богданівської сільської ради незаконним та скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою яка належить залізниці. Судом встановлено, що Залізниця як суміжний користувач також погодила межі землекористування в натурі, що підтверджується актом ( а.с.18). даний акт ніким з сторін не оскаржувався. Акт про погодження та закріплення в натурі меж земельної ділянки погоджувався в тому числі і сільською радою.
В судовому засіданні третя особа без самостійних вимог представник управління Держкомзему в Шосткинському районі пояснив суду,що задовольняти позов не має підстав. Так дійсно є певні протиріччя з приводу користування земельною ділянкою, однак відповідач за користування вказаною земельною ділянкою сплачує до бюджету значні кошти. В разі задоволення позову бюджет недоотримує значну частину коштів, користування землею фактично буде безоплатним.
У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч.2 ст.149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 212 ЦПК України). Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт". В ст. 68 ЗК України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до таких земель належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про транспорт, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. Представник відповідача вказує на порушення права залізниці на користування наданою їй відповідно до норм чинного законодавства земельною ділянкою, розташованої по вул. Заводська с. Пироговка Шосткинського району Сумської області у смузі відведення земель залізничного транспорту, оскільки є виданий та оформлений державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, яка відноситься до земель залізничного транспорту на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Статтею 6 Конституції України встановлено обов'язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених нормами Конституції межах і відповідно до законів України. Аналогічне положення закріплено в ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування", яким встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією і Законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих в межах їхньої компетенції. Відповідно до вимог ст.116 ЗК України підставою набуття права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності являється рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у межах їх повноважень. Згідно статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою або право оренди, та його державної реєстрації. А ст.126 цього ж кодексу передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Чинним законодавством передбачено скасування державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками, які є правовстановлюючими документами і посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою (ст.126 ЗК України). Так, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів", виходячи з положень статей 8,124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. Однак, статтею 140 ЗК України закріплено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, якими є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; г) відчуження земельної з мотивів суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі №5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X «Перехідні положення»Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право користування, визнані неконституційними. Таким чином, оформлення права постійного користування відповідно до норм Земельного кодексу України, на землі, які фактично перебувають у користуванні залізниці, не є обмеженими у часі. При цьому, позивач не навів жодних з передбачених законом підстав припинення права власності відповідача на земельну ділянку. Отже, виходячи з вищенаведених доводів, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено обставин, які б могли слугувати підставою для задоволення даного позову.
Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212-215, 223 ЦПК України,Закону України Про залізничний транспорт, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДТГО «Південно-Західна залізниця» про визнання недійсним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та скасування запису про державну реєстрацію акту відмовити
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення -з дня отримання копії цього рішення
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_4