"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/82615/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області та ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії, -
У грудні 2009 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, посилаючись на порушення Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила стягнути з відповідача на її користь 117540,16 грн. спричинених збитків від недоплати пенсії по втраті годувальника за 2006-2009 роки; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області нараховувати та виплачувати з 01.12.2009 пенсію по втраті годувальника в розмірі, встановленому Законом України, до досягнення нею 23 років.
В обгрунтування позовних вимог, вказувала на те, що її батько ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, являвся учасником 1 категорії ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому з 1993 року призначена пенсія по 2 групі інвалідності, а з 18.10.2006 інвалідність встановлена без переогляду. З часу отримання довідок за 2006-2009 роки нею було встановлено, що пенсія по втраті годувальника виплачувалася в заниженому розмірі.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.12.2006 по 01.12.2009 року по втраті годувальника, встановивши її не менше восьми мінімальних пенсій за віком та нарахувати надбавку у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; проводити вказані нарахування на час навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області неправомірними та зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника в період з 01.12.2006 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 на час навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, у розмірі 50% пенсії по інвалідності її померлого годувальника - ОСОБА_5, яку він отримував на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, сторони звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а ОСОБА_4 - просить рішення суду скасувати та залишити в силі постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є дочкою померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда 2 групи, інвалідність якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї -50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками.
Статтею 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Отже, за змістом статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вихідною величиною для обчислення пенсії визначено мінімальну пенсію за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 затверджено Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, положення якого щодо критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідали статям 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, пунктом 2 Постанови від 03 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» всупереч положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму в органів Пенсійного фонду України виникає обов'язок повести перерахунок призначених пенсій без звернення громадянина.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни, у тому числі до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у зв'язку з чим з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В подальшому, зокрема протягом 2009 року, положення статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не змінювались і не конституційними не визнавались.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі.
Доводи касаційних скарг зазначеного висновку суду апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: