"02" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/52922/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок надбавки до пенсії,
У липні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області провести перерахунок встановленої ч. 1 ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб» № 2262 від 09.04.1992, надбавки, як непрацюючому інваліду, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, виходячи з 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 31 травня 2011 року, позов задоволено. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області незаконними та зобов'язано провести перерахунок, встановленої пунктом а ч. 1 ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб» 50 % надбавки позивачу, як непрацюючому інваліду, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім»ї, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на кожного непрацездатного члена сім'ї - ОСОБА_5 за період з 29.04.2006 по 29.06.2007 та ОСОБА_6 за період з 29.04.2006 по 16.11.2009.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 15.01.2004 по 16.11.2009 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області, як інвалід третьої групи, який має право на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб» та отримував надбавку, як непрацюючий інвалід, кий має на утриманні непрацездатних членів сім'ї, протягом вказаного періоду послідовно у наступних розмірах 39,82 грн., 19,91 грн., 150,00 грн.
Статтею 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що до пенсії по інвалідності, що призначається військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, нараховують надбавки, зокрема - непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
29.04.2006 набрали чинності, внесені Законом України №3591-IV зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деякий інших осіб» , відповідно до яких розмір вищевказаної надбавки визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, з цього часу для визначення розміру вищевказаної надбавки належить застосовувати саме вказаний прожитковий мінімум.
Частиною 4 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки -55 років) або є інвалідами; в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками -50 років або якщо вони є інвалідами; г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Відповідно до ч. 2 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсій не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову, оскільки у період з 15.01.2004 по 16.11.2009 на утриманні позивача знаходилися непрацездатні члени сім'ї - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання яких виплачувалася надбавка у розмірі меншому ніж 50% прожиткового мінімуму для осіб. які втратили працездатність.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 09 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 31 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: