29 березня 2013 року м. Київ К/9991/87419/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Пасічник С.С.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року в справі за його позовом до Вищого адміністративного суду України, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання дій неправомірними,
У червні 2011 року позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом й зазначав, що відповідач та треті особи порушили його право на належний судовий захист.
Просив визнати неправомірною бездіяльність Вищого адміністративного суду України, яка полягала у тому, що не було розглянуто його касаційну скаргу відповідно до вимог статті 214-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі позивачем ставиться питання про скасування судових рішень та ухвалення нового по відкриття провадження у справі та направлення її на розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З наведених вимог закону вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.
Суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Таким чином, процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Судом першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заяву, що пов'язана з діями судді при відправленні правосуддя не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ С.С. Пасічник /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/