Ухвала від 29.03.2013 по справі К/9991/74654/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року м. Київ К/9991/74654/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Пасічник С.С.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року в справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому зазначав, що є інвалідом ІІІ групи і йому призначено пенсію як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Протягом 2000-2005 років підвищення до пенсії було виплачено в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Просив поновити строк звернення до суду, зобов'язати відповідача підвищити пенсію на 200 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2005 рік та стягнути заборгованість.

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 13 грудня 2010 року позов задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, позивач ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Залишаючи позовну заяву без розгляду апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки виплата пенсії проводилася щомісячно, про порушення свого права на належне пенсійне забезпечення він повинен був дізнатися у січні 2000 року.

У касаційній скарзі позивач не зазначає обгрунтування поважності причин пропуску процесуального строку.

Рішення апеляційного суду постановлено з додержанням норм процесу ального права, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, підстав для його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ С.С. Пасічник /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/

Попередній документ
30798931
Наступний документ
30798933
Інформація про рішення:
№ рішення: 30798932
№ справи: К/9991/74654/11-С
Дата рішення: 29.03.2013
Дата публікації: 22.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: