1 інстанція
Справа 2/763/373/13
Категорія __
12 квітня 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - суді Батуріна А.С.,
при секретарі Рудюк М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу інфляційних витрат та відсотків за користування грошовими коштами, -
14 лютого 2012 року представник позивача звернувся до суду з названим вище позовом, в якому посилаючись на невчасність виконання грошового зобов'язання, просить суд, на підставі положень ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 29375,00 гривень та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 4992,95 гривень та судові витрати по справі в розмірі 343,67 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 16.12.2003 року укладено договір позики, який посвідчений в нотаріальному порядку, за яким відповідач отримав 23500,00 гривень в строк до 16.12.2004 року. Відповідачем обов'язок зі своєчасного виконання зобов'язання не виконаний, в зв'язку з чим рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 09.06.2006 року з відповідача стягнено на користь позивача розмір позики в сумі 23500,00 гривень. В ході виконання рішення шляхом реалізації нерухомого майна відповідача, 16.01.2012 року позивач отримав присуджені грошові кошти.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала з підстав пропуску позивачем строку позовної давнини, так як позивач будь-яких претензій до відповідача не пред'являв до 14.02.2012 року. В частині стягнення процентів вважає вимогу безпідставною внаслідок відсутності такої умови в договорі позики.
Заслухавши пояснення учасників процесу, що з'явились, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Так судом встановлено, що 16.12.2003 року між сторонами було укладено договір позики, який укладений в нотаріально посвідченій формі та підтверджений розпискою в частині отримання коштів за договором. Відповідно до умов договору, ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 23500,00 гривень, а ОСОБА_3 зобов'язалась повернути зазначену суму до 16.01.2004 року. Розписка містить посилання на отримання ОСОБА_3 зазначеної суми в повному обсязі без зауважень.
Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 09.06.2006 року № 2-3143/05 задоволено позов ОСОБА_2, стягнено з ОСОБА_3 на його користь суму позики в розмірі 23500,00 гривень. Видано виконавчий лист, відкрито виконавче провадження.
В ході виконання рішення, внаслідок продажу нерухомого майна відповідача, 16.01.2012 року позивачем отримана сума боргу за договором позики.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджуються набутими матеріалами справи.
З наведеного вбачається можливість застосування до правовідносин, що склались між сторонами положень ст. 1050, 625 ЦК України
Доводи відповідача щодо неможливості нарахування процентів внаслідок відсутності їх в умовах договору, суд вважає помилковими, так як проценти, які просить стягнути позивач не відносяться до процентів за користування грошовими коштами в розумінні ч. 1 ст. 1048 ЦК України, а є наслідками порушення зобов'язання відповідачем, які передбачені положеннями ст.ст. 1050, 625 ЦК України.
Відповідачем заявлено про застосування судом наслідків пропуску строків позовної давнини. Зі змісту положень ст.ст. 256, 257, 261 ч. 1, ч. 5 ЦК України, вбачається, що початком строку позовної давнини у відносинах між сторонами слід рахувати з дати виконання зобов'язання, тобто з 16.01.2012 року, коли позивач отримав грошові кошти та триває три роки. Таким чином, строк позовної давнини до вимог про стягнення інфляційних витрат та трьох процентів річних внаслідок порушення грошового зобов'язання на час подачі позову 14.02.2012 року не сплив.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати за період прострочення зобов'язання, які розраховуються, з урахуванням положень ст. 11 ЦПК України та заявлення позивачем вимог лише в цій частині, починаючи з січня 2004 року по січень 2012 року, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.97 № 62-97р., що становить:
січеньлютийберезеньквітеньтравеньчервеньлипеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгруденьЗа рік
2005101,7101,0101,6100,7100,6100,6100,3100,0100,4100,9101,2100,9110,3
2006101,2101,899,799,6100,5100,1100,9100,0102,0102,6101,8100,9111,6
2007100,5100,6100,2100,0100,6102,2101,4100,6102,2102,9102,2102,1116,6
2008102,9102,7103,8103,1101,3100,899,599,9101,1101,7101,5102,1122,3
2009102,9101,5101,4100,9100,5101,199,999,8100,8100,9101,1100,9112,3
2010101,8101,9100,999,799,499,699,8101,2102,9100,5100,3100,8109,1
2011101,0100,9101,4101,3100,8100,498,799,6100,1100,0100,1100,2104,6
2012100,2
(110,3/100*111,6/100*116,6/100*122,3/100*112,3/100*109,1/100*104,6/100*100,2/100) індекс інфляції 2,25. Таким чином борг за договором з урахуванням індексу інфляції складає (23500,00*2,25) 52875,00 гривень, тобто інфляційні витрати становлять (52875,00-23500,00) 29375,00 гривень.
Також, з відповідача на користь позивача, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, підлягає стягненню три відсотки річних від простроченої суми, які розраховуються помноженням суми, що підлягала сплаті на дату виконання договору, на 0,03 (що відповідає 3%), помноженої на кількість днів прострочення виконання зобов'язання, починаючи з наступного дня від строку виконання зобов'язання по дату виконання зобов'язання, помноженої на кількість днів прострочення виконання зобов'язання, поділеної на кількість днів в році, а саме:
- за договором позики від 16.12.2003 року в розмірі 23500,00 гривень, 3% від простроченої суми за період з 17.01.2004 року по 16.01.2012 року (2585 днів) складає (23500,00*0,03*2585/365) 4992,96 гривень.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати та 3% річних в загальному розмірі (4992,96+29375,00) 34367,96 гривень.
Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 343,67 гривень.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 81, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 611, 625, 526, 1048 ч. 1, 1049 ч 1, 1050 ЦК України, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 інфляційні витрати та проценти за невиконання зобов'язання в загальному розмірі 34367,96 гривень, судові витрати в розмірі 343,67 гривень в загальному розмірі 34711 гривень 63 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в палату по цивільним справам Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги через Гагарінський районний суд м. Севастополя, протягом 10 днів з дня о проголошення рішення, а для учасників процесу, що не були присутні при його оголошенні - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя А.С. Батурін
12.04.2013