"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/19382/11
К/9991/22066/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Черпіцької Л.Т.,
провівши попередній розгляд касаційних скарг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Скадовської міської ради Херсонської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі №2-а-443/10/2119 у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Скадовської міської ради Херсонської області про визнання права користування земельною ділянкою, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Скадовської міської ради Херсонської області про визнання протиправної бездіяльності щодо укладення договору особистого строкового сервітуту на земельну ділянку, що розташована на розі вулиць Набережної та Чкалова в м. Скадовську, біля виходу на пляж вздовж парапету; встановлення особистого строкового земельного сервітуту до 30.09.2017 року на земельну ділянку, що розташована на розі вулиць Набережної та Чкалова в м. Скадовську, біля виходу на пляж вздовж парапету; визнання за позивачем права користування земельною ділянкою на умовах особистого строкового сервітуту на розі вулиць Набережної та Чкалова в м. Скадовську, біля виходу на пляж вздовж парапету, з обсягом прав і обов'язків, що встановлені договором про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми №1/2 від 10.03.2010 року: площа земельної ділянки - 28,1 кв.м., строк дії договору -до 30.09.2017 року, розмір плати за користування земельною ділянкою - 4 % від нормативної грошової оцінки на рік.
Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року скасовано постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2010 року та прийнято нове рішення про часткове задоволення вимог. Визнано протиправною бездіяльність Скадовської міської ради Херсонської області щодо не розгляду заяви фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про укладення договору строкового сервітуту №2/2 від 23.02.2010 року. Зобов'язано Скадовську міську раду Херсонської області прийняти рішення по заяві фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про укладення договору строкового сервітуту №2/2 від 23.02.2010 року відповідно до ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні». Провадження у справі в частині встановлення особистого строкового земельного сервітуту та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАСУ.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Крім того, зі скаргою до суду касаційної інстанції звернулась Скадовська міська рада Херсонської області, яка просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційні скарги мотивовані невірним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстави до їх задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 06.05.2004 року ОСОБА_1 зареєстрований Скадовською РДА Херсонської області як фізична особа-підприємець.
В ході здійснення підприємницької діяльності позивач звернувся до міської ради з заявами про розміщення малої архітектурної форми №2 від 14.12.2009 року, на які отримав відповідь щодо необхідності подачі додаткових документів.
В подальшому, позивачем було направлено до Скадовської міської ради Херсонської області заяви про укладення договору строкового сервітуту №2/2 від 23.02.2010 року з доданим договором та іншими документами, проте відповіді на них не отримав.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Згідно з ч. 1 ст. 100, ч. 1 ст. 402 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 402 Цивільного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
За змістом п.п. 5, 7, 10 Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 982 від 26 серпня 2009 р., суб'єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву згідно з додатком 1 до цього Порядку, у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. Сільська, селищна, міська рада реєструє подану заяву про розміщення малої архітектурної форми і в місячний строк приймає рішення щодо попереднього погодження місця розташування малої архітектурної форми та уповноважує виконавчий орган або посадову особу сільської, селищної, міської ради передати суб'єктові господарювання перелік документів, які необхідно подати для прийняття рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту. Сільська, селищна, міська рада протягом місяця після реєстрації документів приймає рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту.
При цьому, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання земельних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вищевказаним положенням Скадовською міською радою Херсонської області не розглянуто у встановленому законодавством порядку заяву ОСОБА_1 про укладення договору строкового сервітуту від 23.02.2010 року, а відтак апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною такої бездіяльності відповідача та зобов'язання його прийняти рішення за результатами розгляду відповідної заяви позивача.
Колегія суддів не бере до уваги посилання Скадовської міської ради Херсонської області на ухвалу Скадовського районного суду від 12 березня 2010 року про забезпечення позову, оскільки відповідачем не надавались відповідні докази під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, а відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства в частині вимог про встановлення особистого строкового земельного сервітуту та визнання права користування земельною ділянкою, оскільки в цій частині спір між ОСОБА_1 до Скадовської міської ради Херсонської області є спором про цивільне право на встановлення земельного сервітуту, а відтак підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Таким чином, рішення апеляційного суду про часткове задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Скадовської міської ради Херсонської області відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року у справі №2-а-443/10/2119 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: