"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/19708/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Київського міського центру зайнятості на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до Київського міського центру дозвілля, третя особа, що не заявляє самостійних вимог-Святошинський районний центр зайнятості, про стягнення штрафу у розмірі 20765,00 грн., -
Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Київського міського центру дозвілля, третя особа, що не заявляє самостійних вимог-Святошинський районний центр зайнятості, про стягнення штрафу у розмірі 20765,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року позов задоволено.
Стягнуто з Київського міського центру дозвілля на рахунок Київського міського центру зайнятості штраф у розмірі 20765 (двадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, Київський міський центр зайнятості звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що Київським міським центром зайнятості проведена перевірка Київського міського центру дозвілля щодо дотримання вимог законодавства України про зайнятість населення, за результатами якої складено акт від 27 серпня 2008 № 58-ш, яким встановлено порушення позивачем вимог частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» та накладено на відповідача штраф у розмірі 20765,00 грн.
Звіт про заплановане звільнення працівників за формою № 4-ПН (план) поданий до Святошинського районного центру зайнятості від 25 квітня 2008 року.
Відповідно до наказу № 8-к від 01 липня 2008 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України звільнений з посади головного бухгалтера працівник ОСОБА_4
Після чого в трудовій книжці ОСОБА_4 зроблено запис № 18 від 01 липня 2008 року - «Наказ № 8-к від 01 липня 2008 року про звільнення з посади головного бухгалтера на підставі статті 40 частини 1 КЗпП України вважати недійсним. Наказ № 8-к від 01 липня 2008 року про звільнення з посади головного бухгалтера вважати вірним згідно статті 36 пункту 1 КЗпП України (за згодою сторін)», поставлена печатка підприємства та підпис уповноваженої особи.
Звіт про фактичне звільнення працівників по формі № 4-ПН (факт) до центру зайнятості відповідачем не подавався.
З метою стягнення з відповідача суми штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем у встановлені строки не подано до центу зайнятості звіт про фактичне вивільнення працівника в зв'язку із скороченням чисельності штату.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що оскільки ОСОБА_4 звільнено на підставі статті 36 пункту 1 КЗпП України (за згодою сторін), то підстав для нарахування штрафу у позивача не було.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацій, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних, стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні апеляційного суду.
Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Київського міського центру зайнятості залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за позовом Київського міського центру зайнятості до Київського міського центру дозвілля, третя особа, що не заявляє самостійних вимог-Святошинський районний центр зайнятості, про стягнення штрафу у розмірі 20765,00 грн. - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: