"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/5786/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Черпіцької Л.Т.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. у справі №2а-3522/09/2670 за позовом Прокурора Дніпровського району м. Києва до Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації, треті особи - Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду" Дніпровської районної у м.Києві ради, ОСОБА_1, про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
Прокурор Дніпровського району м. Києва звернувся до суду з позовом до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження № 810 від 20.07.2007 р. «Про вирішення питань службової житлової площі комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва» в частині надання ОСОБА_1, складом сім'ї з 3-х осіб, службової двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 р., позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 810 від 20.07.2007 р. «Про вирішення питань службової житлової площі комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва» в частині надання ОСОБА_1, складом сім'ї з 3-х осіб, службової двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави до її задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 810 від 20.07.2007 р. ОСОБА_1, разом з сім'єю, надано службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, площею 34,92 кв.м.
Прокуратурою Дніпровського району м. Києва за дорученням Генеральної прокуратури України щодо законності надання Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією ОСОБА_1 двокімнатної квартири АДРЕСА_1, було проведено перевірку, за результатами якої відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» винесено Протест на розпорядження № 810 від 20.07.2007 р. «Про вирішення питань службової житлової площі комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва», яким вимагалося вказане розпорядження скасувати та привести у відповідність до чинного законодавства.
Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація розглянувши протест, надала відповідь від 17.07.2008 р. за № 1-20/24-3981/4, в якій зауважила про правомірність прийнятого Розпорядження та, відповідно, про відхилення протесту як такого, що не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваного розпорядження, суди вірно виходили з положень ст. 118 Житлового кодексу Української РСР, відповідно до якої службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових і включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті києві Ради народних депутатів.
Відповідно до Положення «Про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР», затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 була включена до числа службової житлової площі розпорядженням № 755 від 01.08.2007 р. на підставі клопотання Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва № 73-1760 від 18.06.2007 р. та доданих документів.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що на час винесення спірного розпорядження № 810 від 20.07.2007 р. 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 не була включена до числа службової житлової площі, колегія суддів погоджується з висновком судів про протиправність оскаржуваного розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 810 від 20.07.2007 р. в частині надання ОСОБА_1 такої квартири як службової.
Суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2008 р. у справі № 2-а-119/08 як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки в межах вказаного спору судами не встановлювалась правомірність оскаржуваного розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 810 від 20.07.2007р.
Таким чином, рішення судів про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2011 р. у справі №2а-3522/09/2670 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: