"11" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/28278/11
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Черпіцької Л.Т.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-1/10/0113 за позовом ОСОБА_1 до Семисотської сільської ради, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання нечинними рішень 27 сесії 4 скликання від 31.01.2006р., -
Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р., відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Семисотської сільської ради Автономної Республіки Крим, у якому він просив визнати нечинними рішення 27-ої сесії 4-го скликання Семисотської сільської ради Автономної Республіки Крим від 31.01.2006р., якими надано дозволи на проектно-пошукові роботи громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також зобов'язати Семисотську сільську раду Автономної Республіки Крим в подальшому діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави до її задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішеннями 27-ої сесії 4-го скликання Семисотської сільської ради Автономної Республіки Крим від 31.01.2006р. громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надано дозволи на здійснення проектно-пошукових робіт щодо будівництва жилих будинків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішень відповідача, суди вірно виходили з положень ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
З аналізу ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України вбачається, що захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають права, свободи або інтереси фізичних та юридичних осіб, порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Звертаючись до суду з позовом про визнання нечинними рішень 27-ої сесії 4-го скликання Семисотської сільської ради Автономної Республіки Крим від 31.01.2006р., якими надано дозволи на проектно-пошукові роботи громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, позивач не довів, що вказаними рішеннями були порушені його права, свободи або інтереси, а відтак суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні заявлених позовних вимог.
Судами також обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на положення ст. 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка визначає права депутата місцевої ради у виборчому окрузі, як на підставу для звернення до суду з даним позовом, оскільки вказаною нормою не передбачено права депутата на звернення до суду з позовами про оскарження рішень місцевої ради, депутатом якої він є.
Таким чином, рішення судів про відмову у задоволенні позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2010 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 р. у справі № 2а-1/10/0113 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: