"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/33723/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Мироненка О.В., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ріпкинського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі за позовом Ріпкинського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Замглайського дитячого будинку-інтернату про стягнення штрафу,-
Ріпкинський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до Замглайського дитячого будинку-інтернату про стягнення штрафу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Ріпкинський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Судами встановлено, що Інспекцією по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Чернігівського обласного центру зайнятості проведено перевірку Замглайського дитячого будинку-інтернату, про що складено акт № 16 від 21 квітня 2010 року, на підставі якого винесено рішення № 3 від 21 квітня 2010 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 132676,44 грн. за порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».
З метою стягнення із Замглайського дитячого будинку-інтернату вищевказаного штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із Замглайського дитячого будинку-інтернату штрафу у розмірі 132676,44 грн. на підставі рішення Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Чернігівського обласного центру зайнятості № 3 від 21 квітня 2010 року.
При цьому постановою Чернігівського окружного адміністративного суду
від 05 жовтня 2010 року №2а-4793/10/2570 рішення Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Чернігівського обласного центру зайнятості № 3 від 21 квітня 2010 року скасовано.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року, за наслідком розгляду апеляційної скарги Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Чернігівського обласного центру зайнятості, залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду
від 05 жовтня 2010 року, зазначене рішення оскаржене не було та набрало законної сили.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що рішення Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Чернігівського обласного центру зайнятості № 3 від 21 квітня 2010 року скасовано, а отже законні підстави для стягнення з відповідача суми штрафу - відсутні.
З таким висновком судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів попередніх інстанцій.
Постановлені у справі рішення є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Ріпкинського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі за позовом Ріпкинського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Замглайського дитячого будинку-інтернату про стягнення штрафу - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: