15 квітня 2013 року м. Київ К-25634/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Вербицької О.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009
та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2009
у справі № 2а-1348/08
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про скасування рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000722200 від 24.07.2008.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009, позов задоволено; скасовано спірне рішення податкового органу, з мотивів протиправності його прийняття.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом № 14/11, укладеним 14.11.2007 з компанією «Indiana » (Kenya), складено акт № 5511/22-012/НОМЕР_2 від 18.07.2008, в якому зафіксовано порушення: ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: перевищення на 26 днів встановлених строків надходження виручки в іноземній валюті в розмірі 6 290 євро.
На підставі результатів вказаної перевірки, 24.07.2008 відповідачем було прийняте рішення № 0000722200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 745,82 грн.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.11.2007 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та компанією «Indiana Beach» (Kenyа) був укладений контракт № 14/11, за умовами якого перший зобов'язався у термін до 28.12.2008 здійснити постачання на умовах CIP - Мамбаса обладнання для дайвінгу вартістю 6 290 євро.
Згідно вантажної митної декларації від 28.12.2007 № 600000001/7/008284 позивач експортував обладнання для дайвінгу на суму 6 290 євро, проте оплату за експортоване 27.11.2007 компанії «Indiana Beach» (Kenya) обладнання не отримав, оскільки нерезидент здійснив повернення експортованого позивачем обладнання, про що свідчить імпортна ВМД типу ІМ-41 від 20.06.2008 № 600000001/8/003932 на суму 6 290 євро.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, позивач оплату за експортований товар не отримав, тому що нерезидент здійснив повернення товару.
Згідно з п. 2.6 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631, банк знімає з контролю експортну операцію, якщо взаємні зобов'язання за експортним договором частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за цим договором, на підставі ВМД (зокрема типу ІМ-41 «Реімпорт») і за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.
Як встановлено судами, обладнання було повернуто в межах строку, оскільки перевізником від компанії «Indiana Deach» (Kenya) на адресу позивача до Південної митниці був доставлений вантаж (повернуто обладнання для дайвінгу), який в подальшому був задекларований для вільного обороту на митній території України по імпортній ВМД типу ІМ-41 від 20.06.2008 №600000001/8/003932/. На вантажних коносаментах MSCUO 2180732 від 30.03.2008 та MSCUCO 300308 від 30.03.2008 є відмітка Південної митниці про те, що зазначений вантаж перебуває під митним контролем з 02.04.2008.
Таким чином, при прийнятті спірного рішення податковим органом не було враховано, що повернення товару на суму 6 290 євро нерезидентом не являється оплатою даного товару, а його повернення в порядку реімпорту на митну територію України було здійснено у строк встановлений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тому застосування штрафних санкцій до позивача спірним рішенням податкового органу є безпідставним.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.
Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 та постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)В.В. Кошіль
Судді(підпис)О.В. Вербицька
(підпис)О.А. Моторний