"01" квітня 2013 р. м. Київ К-21990/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010
у справі № 2а-16913/09/0570
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм-Україна»
до 1) Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька, 2) Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька
про скасування рішення, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010, позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецка від 10.11.2008 №0005112344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14620 грн.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій зали гральних автоматів, що розташована по вул.Щорса, 47-а у м.Донецьку та належить позивачу, за результатами якої складено акт від 14.10.2008 №0394/05/64/23/33440860, яким зафіксовано порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР). А саме наявність на об'єкті 43 гральних автоматів, які перебували в робочому стані, підключені до електромережі, однак не були переведені у фіскальний режим роботи, незареєстровані та неопломбовані у встановленому порядку та проведення розрахункової операції без застосування РРО та без видачі чеку при наданні послуг.
На підставі акта перевірки п.п.1, 2 ст.17 Закону №265/95-ВР прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.11.2008 №0005112344 в розмірі 14870 грн.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, обґрунтовував своє рішення тим, що наявні у позивача гральні автомати придбані та введені в експлуатацію до включення в Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал», на господарську одиницю позивача зареєстровано РРО DATECS MP-5000і, який був включений до Державного реєстру та призначений для застосування в залах гральних автоматів, на час проведення перевірки з реєстру не виключений та використовувався суб'єктом господарювання за призначенням. Встановлені під час перевірки порушення, знайшли своє підтвердження лише в частині не проведення розрахункової операції через РРО на суму 50 грн., відповідний розрахунковий документ не був роздрукований, а тому правомірним є застосування штрафної санкції лише в сумі 250 грн.
Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг встановлені Законом № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Реєстратори розрахункових операцій застосовуються суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац четвертий статті 2 Закону № 265/95-ВР).
Аналіз наведених положень Закону № 265/95-ВР дає підстави вважати, що метою застосування реєстраторів розрахункових операцій є контроль за обігом готівкових та безготівкових коштів при реалізації товарів (послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.
У пункті 6 додатку до постанови № 121 наведено перелік автоматів для реалізації товарів (послуг), використання яких можливе у випадку обладнання їх реєстратором розрахункових операцій. Зокрема, такими автоматами є автомати з продажу квитків на приміському залізничному транспорті, гральні, з обліку жетонів в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені, з продажу дозованих і штучних товарів, іншого призначення.
Правовий аналіз цієї норми права дає підстави вважати, що наведений невичерпний перелік автоматів вказує на автомати, які здійснюють розрахункові операції, тобто операції з приймання готівкових коштів або їхніх замінників (жетонів) за реалізований товар або надану послугу.
Такі автомати для реалізації товарів (послуг) при здійсненні розрахункової операції можуть приймати готівкові кошти або їхні замінники.
Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то у будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їхні замінники (жетони, талони тощо).
Операція із заміни готівкових коштів на їхні замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.
Закон № 265/95-ВР не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому документі - Законі України від 1 грудня 2005 року № 3164-IV «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.
Таким чином, автомати, які здійснюють розрахункові операції, приймаючи від покупця жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги або товару, мають бути обладнані реєстраторами розрахункових операцій.
Будь-яка розрахункова операція за допомогою реєстратора розрахункових операцій реєструється один раз за надання послуги чи товару.
Надання послуги заміни готівкових коштів на їхні замінники відрізняється від послуги, яка в подальшому отримується з використанням такого замінника (жетону).
У зв'язку з цим відповідь на питання, яка фактично послуга надана, міститься в розрахунковому документі, виданому реєстратором розрахункових операцій.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну (абзац п'ятнадцятий статті 2 Закону № 265/95-ВР).
Цей документ вказує на сутність наданої послуги. Зокрема, стосовно послуг, які надаються з використанням автоматів, це може бути право на проїзд у приміському залізничному транспорті, право на гру, право на проїзд у метрополітені або на отримання замінника готівкових коштів (жетонів), які можуть бути використані в автоматизованих контрольних пунктах проходу пасажирів у метрополітені.
У випадку коли при видачі жетонів у розрахунковому документі вказується на набуте право на послугу чи товар, а не на обмінну операцію готівкових коштів на їхні замінники, жетон не набуває статусу замінника грошей і подальше використання жетону для початку гри на гральному автоматі не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки у цьому випадку не відбувається приймання автоматом для гри готівкових коштів або їхніх замінників.
Таким чином, гральні автомати, які не здійснюють приймання готівкових коштів або їхніх замінників, не здійснюють розрахункові операції.
Однак, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору не звернули уваги на зазначені вимоги Закону № 265/95-ВР та не встановили, яка саме операція (обмінна чи надання послуги) здійснювалась при прийманні грошей позивачем.
Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.12.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук