Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 квітня 2013 р. Справа №805/3096/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:20 годин.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Зайцевій Я.О.
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000051700, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000051700.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.02.2013 року № 82/1750/НОМЕР_2 ДПІ в Амвросіївськомй районі було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податку на додану вартість в розмірі 12055,75 грн. Загальна сума донарахувань за вищевказаним повідомленням-рішення становить 60278,75 грн.
Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ "Донтрансторг» "має ознаки нікчемності.
Позивач не згодний з такими висновками податкового органу, а також з рішеннями прийнятими відповідачем, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню угоди, яку відповідач вважає такою, що не спрямована на реальне настання правових наслідків та має ознаки нікчемності, повністю підтверджуються первинними документами. Тому позивач вважає, що податковим органом безпідставно визначені безтоварними спірні операції, неправомірно донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати недійсними податкове повідомлення-рішення № 0000051700 від 26.02.2012 року.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та посилалися на те, що податкові повідомлення-рішення № 0000912342/0, № 0000902342/0 від 30 серпня 2010 року, прийняті у зв'язку з порушенням позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим відбулося завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ. Заниження податку відбулося оскільки до податкового кредиту віднесені витрати за нікчемною угодою, що укладалася між позивачем та ТОВ «Донтрансторг». Такі висновки зроблені виходячи з того, що усі господарські операції з ТОВ «Донтрансторг», не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Крім того, господарські операції за вказаною угодою не підтверджені первинними документами. Враховуючи, зазначене у відповідності до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України вищевказана угода є нікчемною. Посилаючись на зазначені обставини представники відповідача просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_5 є фізичною особою - підприємцем. Зареєстрована Амвросіївською районною державною адміністрацією Донецької області 20.09.2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
12.02.2013 року ДПІ в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби було проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_6 з питань взаємовідносин з підприємством ТОВ «Донтрансторг» з метою встановлення факту реальності проведення взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року.
За результатами перевірки було складено акт від 12.02.2013 року № 82/1750/НОМЕР_2.
Перевіркою встановлені такі порушення:
- щодо придбання товарів у контрагентів - постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджують стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідним обсягом цивільної дієздатності;
- ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ФОП ОСОБА_1 при придбанні товарів (послуг);
- п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані з господарською діяльністю та не підтверджені податковими накладними, що призвело до завищення податкового кредиту за березень місяць 2010 року у сумі 48223 грн.;
- абз. б п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платині податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 4 ст. 14 розділу 4 Декрету КМ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок громадян», абз. 1 п. 14.5 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю затвердженої наказом ДПА України від 21.04.1993 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.1993 року за № 64, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 в частині не своєчасного надання до ДПІ в Амвросіївському районі декларації про доходи за 1 квартал 2010 року.
В акті перевірки відповідачем зазначено, що згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, правочин здійснений позивачем з ТОВ «Донтрансторг» не спричинив реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.
Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.
Як вбачається з декларації позивача з ПДВ від 30.04.2010 року, позивачем до складу податкового кредиту включений ПДВ у сумі 48223,00 грн., який сформований за господарськими операціями з ТОВ "Донтрансторг".
У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції між зазначеними у документах особами не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.
Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донтрансторг "(Перевізник) був укладений договір № 133 від 10.08.2008 року про перевезення вантажів автомобільним транспортом.
Пунктом 1 цього договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених Договором, перевізник зобов'язується перевезти довірений йому заказником вантаж автомобільним транспортом в пункт призначення та передати його уповноваженому Замовником особі, а Замовник зобов'язується оплатити таке перевезення.
Пунктом 4 Договору передбачено, що рахунок-фактура направляється Перевізником Замовнику в день підписання акту виконаних робіт.
Кінцевий розрахунок провізної плати проводиться на підставі підписаних актів виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту підписання таких актів, якщо не передбачено інші умови.
Пунктом 4 Договору передбачено, що цей договір набирає сили з моменту його підписання та діє один рік, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих по даному договору зобов'язань.
На підтвердження виконання даного договору позивач надав копії наступних документів:
- рахунок № 170306 від 17.03.2010 року, податкову накладну № 170306 від 17.03.2010 року, акти зведення взаєморозрахунків ОСОБА_1, звіт про обіг номенклатури, акти звірки між ПП ОСОБА_1 та ТОВ «Інтерстрой», видаткові накладні видані ТОВ «Промцемент», видаткові касові ордери, щодо сплати за товар ТОВ «Інтерстрой».
Усі зазначені документи, як зазначила позивач у судовому засіданні були надані для підтвердження факту виконання умов договору перевезення.
У той самий час, в матеріалах справи містяться: акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 27.08.2012 року № 1811/15-4 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донтрансторг» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.07.2012 року та податку на прибуток за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.
Відповідно до вказаного акту за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Фактичне місцезнаходження платника податків згідно довідки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 29.10.2010 року № 650/64 не встановлено. Згідно службової записки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 19.04.2012 року № 223/64 СУ ПМ ДПС у Донецькій області була порушена кримінальна справа № 75-11-05-115/2 від 03.06.2011 року за фактом створення невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг». Фактично підприємницька діяльність ТОВ «Донтрансторг» проводилась невстановленими особами. Директор підприємства ОСОБА_7 повідомив про свою непричетність до господарської діяльності підприємства, що також підтверджується протоколом допиту свідка від 3 червня 2011 року. Під час проведення перевірки не надано підтверджуючих документів, щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту. Перевіркою встановлені відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Господарські операції ТОВ «Донтрансторг» за період з 01.07.2009 року по 31.07.2012 року, щодо придбання товарів у контрагентів - постачальників та продажу товарі на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутність ділової мети та необхідним обсягом цивільної дієздатності.
Судом також було встановлено, що свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Донтрансторг» було анульовано у серпні 2010 року.
Крім того, згідно висновку до акту документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з ТОВ «Донтрансторг» від 22 лютого 2013 року було зазначено, що транспортні послуги підприємство ТОВ «Донтрансторг» не міг здійснювати у перевіряємому періоді 2008-2010 рік, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ не вказано такий вид діяльності.
Окрім цього, підприємство ТОВ «Донтрансторг» зареєстровано платником ПДВ 27.01.2009 року, а в договорі про надання транспортних послуг від 10 серпня 2008 року було вказано номер свідоцтво платника ПДВ, яке ТОВ «Донтрансторг» не отримувало.
Слід зазначити, що актом перевірки від 12.02.2013 року № 82/1750/НОМЕР_2 були також встановлені розбіжності в даних інформаційної бази «Контрагенти», сума податкових зобов'язань з ПДВ контрагента ТОВ «Донтрансторг» становить 0 грн. Розбіжність з даними ФОП ОСОБА_1 складає - 48223 грн.
Таким чином, актами перевірки було встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «Донтрансторг» та його контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже і правочини, які укладені між ТОВ «Донтрансторг» та його контрагентами є нікчемними не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Зважаючи на це акт перевірки може розглядатися як письмовий доказ в адміністративній справі.
З аналізу даних актів перевірок вбачаються обставини, які викликають сумніви у можливості здійснення господарських операцій з перевезення товару ТОВ "Донтрансторг".
Зважаючи на це, предметом доказування у даній справі є реальність господарської операції з перевезення товару.
При дослідженні обставин, які входять в предмет доказування у даній справі судом встановлене наступне.
Матеріали справи не містять а ні товарно-транспортних накладних, а ні путьових листів.
Позивачем до суду не надано жодного документу, який може підтвердити транспортування товару, а отже і виконання договору перевезення.
Відповідно до пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.
Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
З наведеного слідує, що незалежно від умов оплати перевезення у вантажоодержувача має залишатися один примірних товарно-транспортної накладної.
Обов'язок зберігання первинних документів у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером визначений п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704).
Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. З урахуванням цього належним доказом перевезення товарів автомобільним транспортом є зокрема товарно-транспортні накладні. За відсутності цих доказів суд позбавлений можливості упевнитися у реальності транспортування товару.
До суду не надано жодного документу підтверджуючого факт розвантаження та навантаження товару, з урахуванням також того, що жодна з сторін договору не має достатніх трудових ресурсів для здійснення розвантаження та навантаження товару.
Слід також зазначити, що у суду відсутня можливість усунення сумнівів у безтоварності спірних операцій шляхом перевірки ТОВ "Донтрансторг ", оскільки вищевказаний акт перевірки підтверджує факт відсутності підприємства за юридичною адресою.
Фактичну адресу підприємства встановити не можливо, а отже відсутні первинні документи, які можуть спростувати факт безтоварності угоди, укладеної між ТОВ «Донтрансторг» з позивачем.
При встановлені факту реальності зазначеної угоди, суд враховує також те, що директор ТОВ «Донтрансторг» ОСОБА_7 повідомив про свою непричетність до господарської діяльності підприємства, свідоцтво платника ПДВ підприємства було анульовано з 2010, звітність підприємством не подається з 2010 року, порушено кримінальну справу за фактом створення невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Донтрансторг», що свідчить про ознаки фіктивності господарської діяльності ТОВ «Донтрансторг», а отже і укладених з цим підприємством угод.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
На підставі зібраних у справі доказів судом не встановлена фактична участь ТОВ "Донтрансторг "у здійсненні господарських операцій з перевезення товару позивача.
Як вже зазначалось раніше, відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" основою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатися в час здійснення господарської операції, але якщо не можливо, по після її закінчення.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За відсутності факту господарських операцій складені за їх результатами документи не можуть вважатися первинними. З огляду на наведене, документи, на підставі яких позивач визначав об'єкти оподаткування ПДВ, не можуть вважатися первинними та враховуватися у податковому обліку позивача.
В судовому засіданні позивач надала документи, які підтверджують лише придбання товару, який начебто перевозила, разом з тим, жодного документу на підтвердження виконання договору про перевезення товару позивач не надала.
Наведене обумовлює висновок про правомірність нарахування позивачеві за спірними повідомленнями-рішеннями податку на додану вартість у сумі 48223 грн. Відтак позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амвросіївському районі Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.02.2013 року № 0000051700 - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 9 квітня 2013 року.
Повний текст постанови складено 15 квітня 2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Галатіна О.О.