Справа № 322/96/13-ц
20 березня 2013 року смт. Новомиколаївка
в складі: головуючого судді Шиш А.Б.
при секретарі Вишняк Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новомиколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості з оплати праці,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що з 02 квітня 1997 року він працює на підприємстві відповідача на посаді спочатку бригадира саду-огороду, а потім агронома з насінництва. З 11 липня 2010 року в його обов'язки вмінено також виконання обов'язків комірника, з доплатою 70 % посадового окладу. Проте у липні 2012 року така доплата йому виплачена не була. В вересні 2012 року при відпрацьованих 216 годинах, йому заробітна плата виплачена лише за 160 годин. Умовами Колективного договору передбачена виплата премії у розмірі 100 % середньої заробітної плати за рік поквартально, однак премії за 2011 та 2012 роки він не отримував. В позові ОСОБА_1 просив стягнути з Державного підприємства "Конярство України" 4687,89 грн. в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати за липень 2012 року, 1652,35 грн. в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати за вересень 2012 року, 2856,43 грн. в рахунок невиплаченої премії за результатами роботи за 2011 рік, та 2302,51 грн. в рахунок невиплаченої премії за результатами роботи за 1 квартал 2012 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Державного підприємства "Конярство України" в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим суд розглядає справу у відсутність його представника, заочно, на підставі наявних в справі доказів.
Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, а також вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку про задоволення позову.
За ст. 7 Закону України "Про працю" законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.
Згідно ст. 1, 5, 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань, укладається колективний договір. Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
Згідно ст.21 Закону України "Про працю" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 1 Закону).
За ст. 2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Частиною 1 ст. 15 зазначеного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Організація оплати праці її форми здійснюється на підставі: трудового, колективного договорів (стаття 5 Закону).
Відповідно до Додатку № 7 до Колективного договору Державного підприємства "Конярство України" працівник має право на отримання премії у розмірі 100 % середньої заробітної плати за рік по квартально.
Згідно з вимогами ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.
За загальними положеннями Колективний договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторонами Колективного договору є роботодавець з однієї сторони та профспілковий орган чи представники працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом (ст. 3 Закону України "Про колективні договори і угоди").
Законом також встановлено, що зміни до колективного договору протягом його дії можуть вноситись тільки за взаємною згодою сторін (ст. 14 вказаного Закону).
Суду не було надано документів, які б підтверджували про внесення змін до Додатку 7 Колективного договору щодо обмеження виплати премій у спірні періоди.
Обмеження у виплаті премій працівникам Колективним договором не прописані.
З матеріалів справи встановлено, що з 02 квітня 1997 року ОСОБА_1 працює в Державному підприємстві "Конярство України" на посаді бригадира саду-огороду, а з 21 травня 2002 року на посаді агронома з насінництва.
Судом встановлено, що сума отриманого Державним підприємством "Конярство України" чистого прибуду у 2011 році склала 898000 грн.
Порушення виплати премій за умовами Колективного договору відповідач фактично визнав у своєму наказі № 67-а від 11.07.2012 року.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 03 липня 2012 року керівника відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства, в тому числі і за фактами не нарахування премії працівникам.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 12 листопада 2012 року керівника відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства, в тому числі і за те, що ОСОБА_1 при місячній нормі 176 годин в липні 2012 року за фактично відпрацьовані 362 години була нарахована заробітна плата в одинарному розмірі, за 186 годин заробітна плата нарахована і виплачена не була.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29 січня 2013 року керівника відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства, в тому числі і за те, що ОСОБА_1 у вересні 2012 року не була нарахована та виплачена заробітна плата за надурочно відпрацьований час.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 10, 60, 213, 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" на користь ОСОБА_1 11499,18 грн. в рахунок погашення заборгованості з оплати праці.
Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
СУДДЯ А.Б.ШИШ