Справа № 296/3226/13-к
1-кс/296/824/13
Ухвала
Іменем України
09 квітня 2013 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Галасюк Р.А., при секретарі Могилевець В.С., за участі прокурора Гнідий І.А., слідчого Рудь В.М., адвоката ОСОБА_1, скаржника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_3 від 29.03.2013 року про закриття кримінального провадження № 12012060010000020, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2012 року, -
встановив:
04.04.2013 року до Корольовського райсуду м. Житомира надійшла скарга гр. ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_3 від 29.03.2013 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012060010000020 від 27.11.2012 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.
09.04.2013 року дана скарга була об'єднана в одне провадження із скаргою ліквідатора ТОВ «Стиль» гр. ОСОБА_4 на вищевказану постанову слідчого про закриття провадження від 29.03.2013 р., яка надійшла до суду 08.04.2013 року.
В обґрунтування своїх звернень скаржники посилаються на те, що слідчим при закритті кримінального провадження не проведено оцінку жодного доказу про незаперечну повну власність на спірне майно столярний цех ТОВ «Стиль» і незаконне заволодіння ним конкретними службовими особами іншого товариства. Крім цього закриваючи провадження по епізоду шахрайського заволодіння столярним цехом, слідчий без розслідування також закриває провадження по всім іншим епізодам протиправного заволодіння бізнесом скаржника ОСОБА_2.
Вважають вказану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, а досудове розслідування продовженим.
В судовому засіданні заявник, його представник та представник по об'єднаній скарзі заявлені вимоги та доводи скарг підтримали, просили їх задовольнити.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на те, що автором оскаржуваної постанови повно з'ясовані фактичні обставини, доводи скаржників безпідставні.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявник під час досудового провадження має право оскарження рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є законність. Вказана правова норма кореспондує із приписами ч. 2 ст. 9 КПК України, де прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Як видно з матеріалів справи, скаржники звернулися до слідчого судді із скаргою на постанову старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Рудь В.М. від 29 березня 2013 року, якою закрито кримінальне провадження № 1201206001000020 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в будь-чиїх діях складу кримінальних правопорушень.
Як зазначають скаржники слідчий при винесенні оспорюваної постанови не дав жодної оцінки доказам, що незаперечно свідчать про приналежність столярного цеху виключно ТОВ «Стиль» і незаконний перехід права власності на цей цех від ТОВ «Стиль» до ТОВ «Класум», а потім до ТОВ «Фабрика Класум».
Зі змісту їх звернень також вбачається, що зокрема гр. ОСОБА_2 звертався в слідчі органи зі скаргами, в яких зазначав, що певні особи шляхом шахрайської схеми заволоділи всім його меблевим бізнесом. Протиправний перехід права власності на столярний цех від ТОВ «Стиль» до ТОВ «Класум» і надалі до ТОВ «Фабрика Класум» є окремим епізодом в загальній шахрайській схемі заволодіння його бізнесом. Слідчий же, закриваючи все провадження № 1201206001000020, фактично виключив з контексту цієї схеми епізод заволодіння столярним цехом.
Окрім того, гр. ОСОБА_2 у скарзі вказує, що він подавав також заяву про вчинення певними особами кримінального правопорушення не тільки по епізоду заволодіння столярним цехом, а також по цілому ряду інших епізодів, досудове слідство по яким взагалі не проводилося і у оскаржуваній постанові слідчого вони не значаться, при цьому кримінальне провадження № 1201206001000020 закрите в цілому.
На підтвердження доводів гр. ОСОБА_2А до скарги додано дві заяви, за результатами розгляду яких були порушені кримінальні провадження.
В судовому засіданні за мотивованим клопотанням скаржника ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_1, до справи було долучено додаткові документи, що стосуються порушення кримінальних проваджень за заявами гр. ОСОБА_2 та підтвердження права власності на столярний цех за ТОВ «Стиль», яке протиправно перейшло до інших товариств.
Як зазначалось вище, 08 квітня 2013 року на вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 29.03.13 р. в суд також надійшла скарга ліквідатора ТОВ «Стиль» і ТОВ «Інтерстиль» ОСОБА_4, що була об'єднана 09.04.13 р. в одне провадження зі скаргою гр. ОСОБА_2 у зв'язку з одним предметом оскарження.
Зі змісту скарги ліквідатора ОСОБА_4 вбачається, що кримінальне провадження № 1201206001000020 заведене за його заявою від 28 лютого 2011 року. За матеріалами кримінального провадження встановлено, що незавершений будівництвом столярний цех перейшов у власність ТОВ «Класичні і сучасні меблі», а потім у власність ТОВ «Фабрика Класум» на підставі підроблених документів.
Заявник також вказує, що зазначений злочин - заволодіння столярним цехом, є тривалим і є ланкою в заволодінні цілісними комплексами ТОВ «Стиль» і ТОВ «Інтерстиль» з виробництва меблевими виробами, що знаходилися в заставі Національного банку України в забезпечення кредитних угод на загальну суму 3 275 474 доларів США. Серед інших епізодів мають місце оформлення 30 травня 2001 року за ТОВ «Фабрика Класум» земельної ділянки 1,37 га., що належала ТОВ «Телесинтез», та оформлення у 2008 році права власності за ТОВ «Фабрика Класум» на земельну ділянку 1,85 га., що належала ТОВ «Інтерстиль».
Скаржники ОСОБА_2 та ОСОБА_4 також просять у скаргах зобов'язати орган досудового слідства провести по кожному епізоду протиправного заволодіння цілісними майновими комплексами по виготовленню меблів ТОВ «Стиль» і ТОВ «Інтерстиль» повне, всебічне та об'єктивне розслідування.
Як встановлено судом, згідно угоди 019/96 від 05 травня 1996 року ТОВ «Стиль» отримало кредит по лінії ЄБРР від АТ «Градобанк» в сумі 2 150 090 доларів США, призначення позики - оплата капітальних витрат з фінансування організації поточного виробництва віконних та дверних блоків з натуральної деревини (п. 3.2).
Як пояснив у цій частині гр. ОСОБА_2 - мова йде про отримання даного кредиту виключно на будівництво столярного цеху ТОВ «Стиль» і закупівлю устаткування в цей цех, що засвідчувалося в бізнес-плані, який надавався в АТ «Градобанк» для обгрунтування одержання цієї суми кредиту.
Згідно угоди від 25 грудня 1996 року про заміну сторони за суб-кредитною угодою та Договором застави усі права та обов'язки за кредитною угодою № 019/96 від 05 травня 1996 року перейшли від АТ «Градобанк» до Національного банку України.
Відповідно до договору застави від 05 листопада 1997 року ТОВ «Стиль» передало в заставу НБУ цілісний майновий комплекс у вигляді майна згідно додатків №№ 1,2,3.
Як вбачається з протоколу № 10 від 24 квітня 1996 року зборів учасників ТОВ «Інтерстиль» при створенні ТОВ «Стиль», довідки вартості основних засобів та акту прийому-передачі основних засобів в статутний фонд останнього від ТОВ «Інтерстиль» було передано майно вартістю 171 000.000.000 карб. (1 710 000 грн.).
Із додатку № 3 до договору застави від 05 листопада 1997 року видно, що там зазначено саме те майно на суму 1 710 000 грн., що є статутним фондом ТОВ «Стиль».
Таким чином, решта майна, що передана згідно додатку № 1 - устаткування на суму 902 617, 09 грн., що зазначене в рядку 035 балансу ТОВ «Стиль» станом на 01 жовтня 1997 року, придбане за згадані валютні кредитні ресурси.
Як пояснив гр. ОСОБА_2, це устаткування придбане для оснащення приміщення столярного цеху ТОВ «Стиль», будівництво якого розпочате в 1997 році.
Із дозволу на виконання будівельних робіт № 7/2000 вбачається, що будівництво столярного цеху здійснювалося відповідно до проектної документації від 24 червня 1997 року.
Згідно ж з листами ТОВ «Стиль» на адресу Житомирського комунального підприємства по технічній інвентаризації з проханням провести інвентаризацію і результатів інвентаризації, станом на 01 листопада 1997 року вже проводилося будівництво столярного цеху саме для ТОВ «Стиль» і в незавершене виробництво вкладено 635000 грн..
Із балансу ТОВ «Стиль» станом на 01 липня 2000 року вбачається, що видом економічної діяльності являється будівництво столярно-меблевого виробництва і незавершене будівництво (а це стосується будівництва столярного цеха) складає 7512400 грн. (рядок 020 балансу).
Таким чином, із наданих скаржниками документів вбачається, що станом на 01 липня 2000 року столярний цех, що за значною вартістю незавершеного виробництва практично був майже в стадії готовності, незаперечно був власністю ТОВ «Стиль».
Разом з тим, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження, з відома тодішнього директора ТОВ «Класум» ОСОБА_5, виконавчий директор цього товариства ОСОБА_6 у 2000 році розпочав займатися питаннями оформлення прийняття закінченого будівництвом столярного цеху в експлуатацію як власності ТОВ «Класум».
При цьому, на користь ТОВ «Класичні і сучасні меблі» 18 липня 2000 року Житомирською райінспекцією держархбудконтролю видано дозвіл № 7/2000 на виконання будівельних робіт по будівництву цеха столярних виробів, з якого вбачається висновок, що нібито з моменту надання цього дозволу, тобто з 18 липня 2000 року, тільки й розпочалося будівництво столярного цеху на замовлення ТОВ «Класум».
Згідно заяви від 30 серпня 2000 року ТОВ «Класум» ставить питання перед головою Житомирської райдержадміністрації про призначення державної технічної комісії для прийняття в експлуатацію завершеного виробництва цеху столярних виробів, тобто, з врахуванням дати прийняття цеху в експлуатацію, нібито столярний цей побудований за рекордно-короткі строки - 1 міс. 08 днів.
Як пояснив представник потерпілого гр. ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, що був присутній під час допиту свідка ОСОБА_5 у провадженні № 1201206001000020, цей свідок пояснив, що нібито тільки за кошти ТОВ «Класум» за декілька місяців в 2000 році був побудований столярний цех, що прийнятий в експлуатацію згідно ОСОБА_1 державної технічної комісії від 25 вересня 2000 року.
Безпосередньо із ОСОБА_1 державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 25 вересня 2000 року вбачається, що в експлуатацію приймається закінчений будівництвом столярний цех ТОВ «Класум», замовником якого являється ТОВ «Класум».
Надалі у жовтні 2000 року ТОВ «Класум» звертається до БТІ з запитом за № 16 про складання технічної документації на приналежний товариству цех столярних виробів.
Тоді ж, у жовтні 2000 року, ТОВ «Класум» складає довідку № 38/001 про склад цеху столярних виробів, до якого входить вісім споруд, нібито побудованих цим товариством за 1 міс. 08 днів.
В результаті, 16 жовтня 2000 року ТОВ «Класум» отримує свідоцтво про право власності на ці вісім споруд столярного цеху.
21 лютого 2001 року ТОВ «Класум» повідомляє БТІ про балансову вартість цеху столярних виробів в сумі 6 966 000 грн. і звертається в БТІ з запитом № 85/001 про видачу довідки-характеристики на цей майновий комплекс і отримує з БТІ таку довідку за № А-403 від 26 лютого 2001 року.
Разом з тим, ще 31 січня 2001 року даний цех столярний виробів вартістю 6 966 000 грн., серед іншого майна, згідно акту прийому-передачі був переданий в статутний фонд ТОВ «Фабрика Класум».
Таким чином, із наведених документів однозначно вбачається, що будівництво столярного цеху із восьми будівель розпочалося на замовлення і кредитні кошти ТОВ «Стиль» у 1997 році, продовжувалося станом на 1 липня 2000 року і далі, тобто власником цього майнового комплексу являлося ТОВ «Стиль».
Одночасно із інших наведених документів також однозначно вбачається, що шляхом складання недостовірних документів ТОВ «Класум» безпідставно оформило на себе право власності на майновий комплекс столярного цеху, передавши його, як свою власність, в статутний фонд ТОВ «Фабрика Класум».
Не може не звернути на себе увагу те, що в оскаржуваній постанові слідчий приходить до такого ж як і суд однозначного висновку, констатуючи наступне:
- у невстановлений слідством час та місці, посадові особи ТОВ «Класум» звернулися із заявою про призначення державної технічної комісії №15/001 від 30.08.2000 року для винесення рішення про прийом в експлуатацію цеху столярних виробів, що складається з восьми основних будівель, площею забудови 5270 м2, який розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 74. Відповідно довідки виданої Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації № 403 від 7.11.1997 за ТОВ «Стиль» зареєстровано право власності на частину виробничої бази, розташованої за адресою: Житомирська область Житомирський район с. Тетерівка вул. Шкільна, 74, замовником будівництва якої виступало ТОВ «Стиль», а генеральним підрядником ТОВ «Інтерстиль». Крім того, відповідно листа №118 від 05.11.1997 ТОВ «Стиль» станом на 01.11.1997 побудовано 30% цеху столярних виробів, який розташований зі адресою: Житомирська область Житомирський район с. Тетерівка вул. Шкільна, 74.
Крім того, у період часу з 30.08.2000 р. по 06.09.2000 р. посадові особи ТОВ «Класум» надали посадовим особам Житомирської районної державної адміністрації заяву про призначення державної технічної комісії для рішення про прийом в експлуатацію цеху столярних виробів №15/001 від 30.08.2000 р., надавши її разом з іншими документами, необхідними для створення державної технічної комісії для введення в експлуатацію цеху виготовлення столярних виробів та меблів, площею забудови 5270 м2, який розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 74.
25.09.2000 державною технічною комісією, створеною на підставі рішення Житомирської районної державної адміністрації №331 від 06.09.2000. у складі ОСОБА_7 - голова комісії; ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15 - складено акт від 25.09.2000 р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом цеху столярних виробів та меблів ТОВ «Класум», площею забудови 5270 м2, на земельній ділянці площею 13700 м2, яка розташована за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка вул. Шкільна, 74.
06.10.2000 Житомирською районною державною адміністрацією, відповідно розпорядження №376 від 06.10.2000, затверджено акт державної технічної комісії від 25.09.2000 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом цеху столярних виробів збудованого замовником ТОВ «Класум», площею забудови 5270 м2, який розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 74.
16.10.2000 виконавчим комітетом Тетерівської сільської ради, на підставі розпорядження Житомирської районної державної адміністрації №376 від 06.10.2000 р. видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс, розташований за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Тетерівка, вул. Шкільна, 74, який складається з восьми основних будівель та належить на праві колективної власності ТОВ «Класум».
Таким чином, посадові особи ТОВ «Класум», незаконно набули право власності на об'єкт будівництва - цех столярних виробів, належним ТОВ «Стиль», чим вищевказаному підприємству заподіяно матеріальної шкоди в особливо великих розмірах, на загальну суму 5 911 800 грн..
Визнаючи факт незаконного набуття посадовими особами ТОВ «Класум» права власності на цех столярних виробів вартістю 5 911 800 грн., що на законних підставах був у власності ТОВ «Стиль», слідчий цим самим сам же констатує наявність в діях посадових осіб ТОВ «Класум» корисливого умислу, адже при заволодіння чужим майном або правом на нього цей умисел іншим і бути не може.
Таким чином, за час досудового слідства у кримінальному провадженні № 1201206001000020 незаперечно встановлено наступне:
- конкретні і очевидні обставин незаконного заволодіння ТОВ «Класум» правом на чужу власність;
- конкретні документи, в які внесені недостовірні дані про замовника будівництва і власника столярного цеха ТОВ «Класум»;
- конкретний керівник ТОВ «Класум», який підтверджує надання повноважень своєму підлеглому на оформлення документів про право власності на майно, що належить іншому суб'єкту господарювання;
- той же конкретний керівник ТОВ «Класум», що вочевидь намагається ввести слідство в оману, стверджуючи, що столярний цех є виключною власністю ТОВ «Класум», так як нібито був побудований на замовлення цього товариства за декілька місяців до прийняття його в експлуатацію 25 вересня 2000 року;
- корисливий мотив протиправних дій, адже мова йде про протиправне заволодіння чужим майном.
Не зважаючи на це, слідчий в оскаржуваній постанові, всупереч своїм же висновкам про незаконне заволодіння правом на чуже майно посадовими особами ТОВ «Класум», приходить до вочевидь алогічного наступного кінцевого висновку:
- статтею 190 КК України передбачено заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Суб'єктивна сторона вказаного злочину характеризуються прямим умислом та корисливим мотивом, що у ході досудового розслідування не підтверджено;
- таким чином, проведеним аналізом сукупності зібраних у ході досудового розслідування доказів, наявність у діях посадових осіб ТОВ «Класум» ознак злочинів, направлених на заволодіння шляхом шахрайства вказаним вище об'єкта будівництва не знайшла свого об'єктивного підтвердження;
- також у ході досудового розслідування не здобуто жодних даних, які б свідчили про наявність умислу на підроблення документу та використання завідомо підробленого документу, оскільки заява про призначення державної технічної комісії для рішення про прийом в експлуатацію цеху столярних виробів №15/001 від 30.08.2000 підписана виконавчим директором ТОВ "Класум" ОСОБА_6 в межах своїх повноважень та з відома директора товариства ОСОБА_5;
- оцінюючи зібрані у матеріалах кримінального провадження докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, слідство приходить до висновку, що достатніх підстав для притягнення посадових осіб TOВ «Класум» до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч. І ст.358, ч.4 ст.358 КК України не здобуто.
При цьому не може також не звернути на себе увагу те, що в оскаржуваній постанові слідчий приводить показання свідків про можливу реорганізацію ТОВ «Стиль» і ТОВ «Інтерстиль» на базі ТОВ «Класум» в той час, коли факт реорганізації встановлюється не показаннями свідків, а виключно документами цивільно-правового характеру.
За викладених обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню, так як висновки слідчого не ґрунтуються на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, а вочевидь суперечать встановленим під час досудового слідства обставинам вчинення конкретними особами цього епізоду кримінального правопорушення. Під час подальшого досудового слідства обставини переходу права власності на столярний цех від ТОВ «Стиль» до ТОВ «Класум» і надалі до ТОВ «Фабрика Класум» мають бути повно, всебічно і об'єктивно досліджені з прийняттям законного рішення стосовно конкретних осіб, що причетні до цього кримінального правопорушення.
При цьому суд також не може не звернути увагу на цілком очевидну незрозумілу поспішність закриття кримінального провадження № 1201206001000020 з огляду на наступне.
28 березня 2013 року ОСОБА_2, використовуючи своє право потерпілого, звернувся до слідчого з обґрунтованим клопотанням про проведення з його участю та за участі його представника слідчих дій - витребування певних нотаріальних документів та допиту свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, з приводу законності нотаріального посвідчення договору від 07 липня 2000 року купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,85 га., що належала ТОВ «Інтерстиль», і на якій знаходився цілісний виробничий комплекс по виробництву меблів, що в свою чергу був в заставі Національного банку України.
Дане клопотання підлягало задоволенню, так як воно було направлено на досягнення повноти, всебічності та об'єктивності досудового слідства з питання перевірки заяви ОСОБА_2 про те, що купівля-продаж зазначеної земельної ділянки була першим епізодом в шахрайській схемі по заволодінню його меблевим бізнесом.
З приводу цього клопотання слідчий 29 березня 2013 року прийняв законне рішення про його задоволення, при цьому попередньо навіть спланувавши допит свідка ОСОБА_16 на 09 год. 08 квітня 2013 року, про що повідомив гр. ОСОБА_2.
Таким чином, прийнявши рішення про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 1201206001000020, слідчий тим самим визнав необхідність цих дій, тобто, що без їх проведення досудове розслідування не може вважатися повним, об'єктивним і всебічним. Однак, в цей же день, всупереч своєму ж рішенню про продовження досудового слідства, слідчий закриває провадження у справі.
При цьому, в постанові про закриття справи слідчий жодним чином не висловлюється з приводу результатів досудового розслідування інших чисельних епізодів кримінального правопорушення, на які вказував у своїх заявах гр. ОСОБА_2, наводячи вагомі аргументи на користь наявності шахрайської схеми повного заволодіння його майном шляхом підроблення документів та введенню в оману осіб, що їх підписували.
Так, в судовому засіданні з цього приводу досліджені заяви ОСОБА_2 від 14 грудня 2011 року і від 05 грудня 2012 року та заява ліквідатора ОСОБА_4 від 28 лютого 2012 р., згідно яких відкриті наступні кримінальні провадження: № 1201206001000020; № 1201206001000021; № 1201206001000022; № 1201206001000024, що об'єднані за спільним № 1201206001000020.
Згідно заяв про вчинення щодо нього кримінального правопорушення ОСОБА_2, окрім епізоду заволодіння столярним цехом, про що йде мова в оскаржуваній постанові слідчого, вказав на інші чисельні епізоди заволодіння його бізнесом, що було вчинено за злочинним задумом конкретної особи - гр. ОСОБА_18 за участю інших співучасників із числа родичів та друзів останнього, зокрема:
- Створення навесні 2000 року фіктивних підприємств ТОВ «Сучасні меблі», ТОВ «Класичні меблі»;
- Створення названими товариствами фіктивного ТОВ «Класичні і сучасні меблі». Всі три товариства очолювалися родичами та друзями ОСОБА_18;
- Створення названими трьома фіктивними товариствами ТОВ «Фабрика Класум», на баланс якого планувалося протиправне зарахування всього майна ТОВ «Інтерстиль» і ТОВ «Стиль» з тим, щоб воно стало власністю гр. ОСОБА_18;
- Протиправна продаж у липні 2000 року директором ТОВ «Інтерстиль» ОСОБА_16 земельної ділянки 1,85 га. на користь ТОВ «Класум», директором якого був гр. ОСОБА_5 - племінник гр. ОСОБА_18;
- Підроблення договору фінансового лізингу від 30.10.2000 року за підписом в.о. директора ТОВ «Інтерстиль» ОСОБА_2, в результаті чого цілісний майновий комплекс товариства був переданий на папері в користування ТОВ «Класум»;
- Незаконна поступка цього договору фінансового лізингу від ТОВ «Класум» на користь ТОВ «Фабрика Класум» згідно угоди між ними від 30 січня 2001 року з послідуючим його викупом по залишковій вартості;
- Оформлення оманним шляхом права користування належної ТОВ «Телесинтез» земельної ділянки площею 1,37 га. на користь ТОВ «Фабрика Класум» рішенням Тетерівської сільради від 30.05.2001 року;
- Незаконне безоплатне користування ТОВ «Фабрика Класум» виробничими потужностями ТОВ «Стиль» в період з лютого по вересень 2001 року;
- Оформлення шахрайським шляхом договорів фінансового лізингу від 15-16 вересня 2001 року про передачу цілісного майнового комплексу ТОВ «Стиль» в розпорядження ТОВ «Фабрика Класум» з послідуючим його викупом по залишковій вартості;
- Шляхом підроблення документів створення уяви про борги ТОВ «Інтерстиль» перед ТОВ «Класум», в результаті чого грошові активи першого були перераховані на розрахункові рахунки останнього;
- Уникнення ТОВ «Фабрика Класум» фактичного безготівкового перерахування лізингових платежів за користування цілісним майновим комплексом ТОВ «Інтерстиль» шляхом надуманої схеми оплати векселями з кінцевими перерахунками про відсутність між ними будь-яких заборгованостей, тобто безоплатне заволодіння ТОВ «Фабрика Класум» всі належним ТОВ «Інтерстиль» виробництвом;
- Уникнення ТОВ «Фабрика Класум» фактичного безготівкового перерахування лізингових платежів за користування цілісним майновим комплексом ТОВ «Стиль» шляхом надуманої схеми оплати векселями з кінцевими перерахунками про відсутність між ними будь-яких заборгованостей, тобто безоплатне заволодіння ТОВ «Фабрика Класум» всі належним ТОВ «Стиль» виробництвом.
У скарзі гр. ОСОБА_4 також йде мова про незаконне заволодіння правом на столярний цех, що належав ТОВ «Стиль», земельними ділянками 1,37 га. і 1,85 га.
В оскаржуваній постанові не наведено жодних даних про результати досудового розслідування зазначених епізодів кримінального правопорушення, що дає суду підстави для висновку, що досудове слідство по ним не проводилося.
Зазначені обставини є додатковими підставами для скасування оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно приписів ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Однак, прокурором або слідчим не надано суду жодного документу на спростування обставин, зазначених в скаргах.
З урахуванням викладеного, оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню.
Під час досудового розслідування зазначені епізоди кримінального правопорушення мають бути повно, всебічно і об'єктивно розслідувані з прийняттям за результатами слідства законного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Скаргу потерпілого гр. ОСОБА_2 від 04 квітня 2013 року та скаргу гр. ОСОБА_4 від 08 квітня 2013 року - задовольнити.
Постанову ст. слідчого СУ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_3 від 29.03.2013 р. про закриття кримінального провадження № 12012060010000020 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - скасувати.
Зобов'язати орган досудового слідства провести повне, всебічне та об'єктивне розслідування по кожному, із зазначених в заявах гр. ОСОБА_2 від 14 грудня 2011 року і від 05 грудня 2012 року та заяві гр. ОСОБА_4 від 28 лютого 2012 року, епізодах про вчинення кримінального правопорушення по заволодінню цілісними майновими комплексами ТОВ «Стиль» і ТОВ «Інтерстиль».
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Р. А. Галасюк