Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
Україна
Іменем України
03 лютого 2009 р. справа № 2-а-8369/08/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючогоСіваченка І.В.
суддівДяченко С.П., Нікуліна О.А.
при секретарі
за участі
представників позивачаКірсановій М.В.
Віткалова Д.М.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні
апеляційну скаргуДержавної інспекції з контролю за цінами в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від15 жовтня 2008 року
у справі№ 2-а-83769/08
за позовом
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»
Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області
прооскарження рішення,-
У квітні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Рішенням від 07.04.2008 р. № 63 Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області застосувала до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» економічні санкції у вигляді вилучення у Позивача в дохід бюджету отриманої виручки в сумі 11403,41 грн. та стягнення штрафу в сумі 22806,82 грн.
Підставою для застосування до позивача зазначених економічних санкцій послужив акт перевірки від 27.03.2008 р. № 87.
За п. 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору; обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.
Умовами договорів про постачання електричної енергії зі споживачами, що зазначені в Акті перевірки, передбачений обов'язок споживачів оплачувати Позивачу вартість фактично спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії за діючими у цьому періоді тарифами.
Згідно з п. 6.12 ПКЕЕ та умовами договорів величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.
Нарахування оплати за спожиту активну електричну енергію споживачам, що зазначені в Акті перевірки, у перевіреному періоді проводилося відповідно до норм ПКЕЕ та названих умов договорів про постачання електричної енергії, що підтверджується, зокрема, доданими до позову розрахунками та документами, що обґрунтовують ці розрахунки.
Таким чином, Позивач не припускався порушень встановленого порядку застосування цін і тарифів в частині розрахунків за спожиту активну електричну енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон), п. 1.5. «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238 (далі - Інструкція), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ним в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки позивач не порушував порядок застосування цін і тарифів при нарахуванні споживачам плати за спожиту активну електричну енергію, оскаржуване рішення № 63 від 07.04.2008 року прийняте відповідачем за відсутності правових підстав для його прийняття. А відтак оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідач помилково виходив з того, що плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є підвищеною платою за спожиту активну електроенергію.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 275 ГК України та умов договорів про постачання електричної енергії споживачі зобов'язані дотримуватися встановлених договорами режимів електроспоживання.
Аналогічний обов'язок споживачів електричної енергії встановлений в п.п.21 п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором, зокрема штрафних санкцій,
Штрафними санкціями за приписами ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та умов договорів про постачання електричної енергії споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Луганський окружний адміністративний суд правильно вважав, що санкція, передбачена ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», повністю відповідає нормативному визначенню штрафної санкції, оскільки це є грошова сума, яка дорівнює двократній вартості (200%) спожитої понад договірну величину електроенергії, та сплачується споживачем у разі невиконання їм свого зобов'язання споживати електричну енергію в межах договірних величин.
Споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до категорії штрафних санкцій, а споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до правопорушень в електроенергетиці на підставі ст. 27 вказаного Закону. Суми вищевказаних штрафів, що сплачуються на користь енергопостачальника у зв'язку із правопорушеннями в електроенергетиці, не включаються до складу валових витрат споживача електричної енергетики.
Виходячи з вищевикладеного, плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією за порушення господарського зобов'язання.
Аналогічну позицію викладено і в постанові Вищого адміністративного суду України від 30.10.2007 року в справі № К-21253/06 за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Згідно зі ст. 8 Закону державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) або граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Відповідно до ст. 13 Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Оскільки плата за перевищення договірних величин енергоспоживання є санкцією, то порядок її застосування не є предметом здійснення державного контролю за цінами.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що перевірка правильності застосування санкції за перевищення договірних величин не віднесена чинним законодавством України до компетенції державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, тому рішення № 63 від 07.04.2008 року, прийняте за результатами такої перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню і з цієї підстави.
Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на правильність цих висновків, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області- залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року у справі № 2-а-8369/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області «про визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій» - залишити без змін.
Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: