справа №22а-6955/08 головуючий суддя у 1-й
категорія статобліку-33 інстанції - Кожан М.П. (справа № А36/54-08)
20 листопада 2008р. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач)
суддів:
при секретарі:
Добродняк І.Ю., Юхименко О.В.,
Тюріній А.Ю.,
за участю:
представника позивача:
представників відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Гордієвича А.О.,
Єременко Н.М., Капітонової М.С.
Лівобережної міжрайонної державної податкової
інспекції м. Дніпропетровська
на постанову господарського суду Дніпропетровської області
від 28.02.2008 року у справі №А36/54-08
за позовом
до
про
Приватного підприємства «Техно -Люкс»
Лівобережної міжрайонної державної податкової
інспекції м. Дніпропетровська
визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0003361611/0 від 28.12.2006р.
07.11.2007 р. Приватне підприємство «Техно -Люкс» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0003361611/0 від 28.12.2006р. Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі по тексту відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки фактичними обставинами та невірним застосуванням відповідачем податкового законодавства.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008р. у справі №А36/54-08 позовні вимоги було задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення -рішення відповідача №0003361611/0 від 28.12.2006р..
Відповідач, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на задоволенні її вимог.
Позивач в письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята без порушень норм діючого законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріли справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що у грудні 2006р. відповідачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка уточнюючих розрахунків позивача з податку на додану вартість за червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2003р..
Перевіркою виявлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, передбаченого п/п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» (далі Закон №2181).
Так, підприємством, на думку відповідача, допущена затримка сплати узгодженої суми податкового зобов'язання:
- по строку 28.08.2005р. в розмірі 12460,20грн. - на 4 дні (декларація до відшкодування №52624 від 01.09.2005р.);
- по строку 28.08.2005р. в розмірі 24238 грн. на 4 дні (декларація до відшкодування №52624 від 01.09.2005р.)
- по строку 28.08.2005р. в розмірі 33266грн.- - на 4 дні (декларація до відшкодування №52624 від 01.09.2005р.);
- по строку 28.08.2005р. в розмірі 76793грн. - на 4 дні (декларація до відшкодування №52624 від 01.09.2005р.);
- по строку 28.08.2005р. в розмірі 16055грн. -на 4 дні (декларація до відшкодування №52624 від 01.09.2005р);
- по строку 30.11.2005р. в розмірі 162812,20 грн. - на 1 день (податкове повідомлення - рішення №000262335 від 18.11.2005р.).
За результатами перевірки складено акт №00028085 від 29 грудня 2006р. (а.с. 18-21), на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення №0003361611/0 від 28.12.2006..
Зазначеним рішенням, на підставі п.п.17.1.1.7 ст. 17 Закону України №2181, за затримку на 4 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до позивача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 32 562 грн. 44 коп. (а.с. 22).
Податкове повідомлення -рішення відповідача №0003361611/0 від 28.12.2006. і стало предметом судового оскарження.
Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного вище Закону, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій у зв'язку із зменшенням узгоджених податкових зобов'язань шляхом подання позивачем в порядку п.5.1 Закону України №2181 уточнюючих розрахунків слід зазначити наступне.
За спірний період позивач подавав до ДПІ в порядку п.5.1 Закону №2181 уточнюючі розрахунки податкового зобов'язання, якими виправив помилки та визначив суми податкового зобов'язання.
Колегія суддів вважає невірним твердження відповідача, що погашення податкового боргу (або сплата податкового зобов'язання) може здійснюватися шляхом поданням уточненого розрахунку, оскільки згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Уточнюючим розрахунком платник податку лише виправив помилку, а не сплатив суму податкового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 п.п.7.1.1 п.7.1. ст.7 Закону України № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
В розумінні вказаного Закону подання уточнюючих розрахунків не є сплатою платником податку податкових зобов'язань.
Відповідно до п.5.1 цього ж Закону, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
З аналізу зазначених правових норм, колегія суддів прийшла до висновку, що подання до податкового органу уточнюючого розрахунку не можна вважати сплатою (погашенням) податкового боргу, оскільки вказана дія пов'язана лише з виправленням помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, а не зі сплатою грошовими коштами (погашенням) суми узгодженого податкового зобов'язання чи податкового боргу. Вказаний Закон не встановлює відповідальності платника податків за користуванням ним своїм правом надати уточнюючий розрахунок, відповідно до якого зменшується сума податкового зобов'язання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права. Тому, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008р. у даній справі необхідно залишити без змін.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 198, 200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2008р. у справі № А36/54-08- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст ухвали складено 06.02.2009 року.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді: О.В. Юхименко
І.Ю. Добродняк