Справа № 22-а-14148/08 Суддя 1-ї інстанції Шальєва В.А.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
17 грудня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г.
суддів Білак С.В.,
Гаврищук Т.Г.
при секретарі Безруковій В.М.
за участю сторін: представника позивача Кушнір Г.О.,
представника відповідача Тимощик І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі № 2-а-5901/08 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки до підприємства Макіївської виправної колонії № 32 про стягнення недоїмки із страхових внесків, -
Позивач звернувся до суду з позовом до підприємства Макіївської виправної колонії № 32 про стягнення недоїмки зі страхових внесків. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач зареєстрований як платник Фонду та не в повному обсязі сплатив обов'язкові страхові внески, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 124370,36 грн. Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.12.2003р. відповідача зобов'язано сплатити позивачу 70701,42 грн. Ухвалою Господарського Суду Донецької області від 20.09.04р порушено справу про банкрутство Підприємства Макіївська виправна колонія №32. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.09.07р. стосовно відповідача було припинено провадження по справі про банкрутство, а тому 21.12.06р. відділення звернулося до Підприємства МВК №32 із вимогою про відшкодування несплачених страхових сум. Позивач вважає, що в зв'язку з припиненням справи про банкрутство казенного підприємства у відділення знову виникає право на відшкодування страхових сум, які не були своєчасно перераховані відділенню підприємством МВК №32 і просив суд стягнути з відповідача 51138,38 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2008 рокупозивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог.
Позивач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову залишити без змін.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровському районі м. Макіївки, є юридичною особою, робочим органом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, і діє на підставі Положення про Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровському районі м. Макіївки.
Відповідач Підприємство Макіївської виправної колонії № 32 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області зареєстроване як юридична особа 06.04.2000 року, є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, законодавство про страхування від нещасного випадку складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.
Згідно вимог ст. 46 зазначеного Закону, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, в тому числі, за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхувальник несе відповідальність, зокрема, за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків до Фонду.
Суд першої інстанції вірно дослідив матеріали справи та встановив, що відповідачем несплачена недоїмка зі страхових внесків, яка відповідно до розрахунку, наданого позивачем, складає за 2005 рік 51138,38 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.09.2004 року у справі №27/78Б порушено справу про банкрутство Підприємства Макіївської виправної колонії № 32 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року № 2343-ХП встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п.15 ст. 11 Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
В газеті “Голос України” №222-223 від 25.11.2004 року опубліковано оголошення про порушення справи №27/78Б про банкрутство відповідача.
Пункт 1 статті 14 зазначеного Закону встановлює, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до пункт 2 статті 14 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.02.2005 року у справі №27/78Б затверджений реєстр вимог кредиторів, ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2005 року заява кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки про визнання кредитора по справі №27/78 Б повернута без розгляду, оскільки була подана після закінчення 30-ти денного строку, встановленого для її подання.
Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що вимоги позивача у розмірі 51138,38 грн. вважаються погашеними.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.09.2007 року у справі №27/78Б припинено провадження у справі про банкрутство Підприємства Макіївської вправної колонії № 32 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” від 23 червня 2005 року № 2713-IV, підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці, п. 11 ч.2 зазначає, що підприємства установ виконання покарань не можуть бути засновниками (учасниками) суб'єктів господарювання, щодо них не може бути порушено провадження у справі про банкрутство.
Господарським судом встановлено, що згідно статуту Підприємства Макіївської виправної колонії № 32 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, зареєстрованого виконкомом Кіровської районної ради м. Макіївки 06.04.2000 року, підприємство засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань. Підприємство створене з метою залучення до праці засуджених і забезпечення їх професійного навчання.
Відповідно до положень п.7 ст. 5 Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, положення цього закону не застосовуються до юридичних осіб-казенних підприємств.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 4 вересня 2008 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі № 2-а-5901/08 за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровському районі м. Макіївки до підприємства Макіївської виправної колонії № 32 про стягнення недоїмки із страхових внесків - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року по справі № 2-а-5901/08 - залишити без змін.
Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 грудня 2008 року.
Її повний текст виготовлений 22 грудня 2008 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.