Справа № 22-а-5576/08 Головуючий у 1 інстанції
Суддя-доповідач Романчук О.М.
10 грудня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007 р. у справі за адміністративним позовом ЗАТ "ПІАСТРЕЛЛА" до Міністерства економіки України, треті особи: Державна податкова адміністрація України, Національний банк України про визнання незаконною відмови в продовженні терміну розрахунків за контрактом та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, третя особа - Державної податкової адміністрації України, подала апеляційну скаргу та просило суд скасувати постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.03.2005 між фірмою «SALFRA S.A.» (м.Лугано, Швейцарія) та позивачем - ЗAT «Піастрелла» було укладено контракт № 01/03, згідно умов якого продавець зобов'язався поставити обладнання для виробництва керамічної облицювальної плитки на підлогу типу «грес», а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених даним контрактом.
01.04.2005 на виконання умов контракту № 01/03 позивач здійснив на користь фірми «SALFRA S.A.» авансовий платіж загалом на суму 933 250,00 євро, що підтверджується копією платіжного доручення від 01.04.2005 на суму 933 250,00 євро.
01.08.2005 позивач звернувся до відповідача з листом № 152, в якому просив надати остаточний висновок щодо віднесення контракту № 01/03 до договорів, визначених у ст. б Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», зазначивши, що заборгованість іноземного постачальника складає вже 516 250,00 євро (оскільки станом на 09.07.2005 борг фірми «SALFRA S.A.» перед ЗАТ «Піастрелла» зменшився на 139 000 євро). Щодо заборгованості саме в сумі 516 250,00 євро потребується висновок Мінекономіки щодо продовження законодавчо встановлених строків розрахунків.
На звернення позивача відповідачем у листі № 50-41/1539 від 14.09.2005 р. було надано висновок щодо віднесення операції резидента до договорів, визначених у ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті».
Згідно Висновку щодо віднесення операції резидента до договорів від 14.09.2005, зовнішньоекономічний контракт № 01/03, за яким здійснюються операції резидента (ЗАТ «Піастрелла») було віднесено до договорів поставки складних технічних виробів в сумі 239510,0 євро з продовженням терміну розрахунків з 01.07.2005 до 31.10.2005.
20.12.2006 листом № 29 та 22.01.2007 листом № 32 позивач звернувся до відповідача, в яких просив надати висновок на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічною операцією на суму 276 740,00 євро до 11.10.2005, посилаючись на те, що у Висновку щодо віднесення операції резидента до договорів, визначених у ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» від 14.09.2005 контракт № 01/03 було віднесено договорів поставки складних технічних виробів лише в сумі 239510,0 євро, коли сума на яку просив надати висновок позивач, складала 516 250,00 євро. Тобто, у вищезазначений Висновок від 14.09.2005 не було включено суму поставки в розмірі 276 740,00 євро, яка закривалась під час знаходження документів ЗАТ «Піастрелла» на розгляді у відповідача в період з 01.08.2005 по 14.09.2005.
На звернення позивача від 22.01.2007 № 32, Міністерство економіки України листом № 102-41/112 від 29.01.2007 надало відповідь про те, що підстави для продовження терміну розрахунків за контрактом № 01/03 від 03.03.2005 на суму 276 740,00 євро до 11.10.2005 -відсутні, оскільки розрахунки за даною зовнішньоекономічною операцією - завершені.
У відповідності до ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у редакції, що діяла на момент вчинення спірних правовідносин - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Частинами 1 та 2 статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким підзаконним нормативно-правовим актом є Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445 «Про затвердження Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення» (далі-Порядок)
Відповідно до п. 5 Порядку правовідносини між позивачем та фірми «SALFRA S.A.» відносяться до операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки складних технічних виробів, відносяться операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів.
Згідно з п.8 Порядку - резидент для одержання висновку щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинен подати до Мінекономіки такі документи: 1) лист-звернення, складений за довільною формою, з обов'язковими даними про: стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення; необхідність продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків; 2) копії документів, що засвідчують здійснення зовнішньоекономічної операції (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо); 3) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; 4) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку; 5) матеріали, що стосуються іноземного контрагента - витяг з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи та документи, які підтверджують повноваження особи, що виступає від імені іноземного суб'єкта господарської діяльності, на право укладення зовнішньоекономічного договору (контракту). Зазначені матеріали повинні бути нотаріально засвідчені/посвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами не передбачено інше.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що перелічені у пункті 8 цього Порядку документи розглядаються Мінекономіки протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну резиденту надається висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". У разі відмови Мінекономіки у видачі такого висновку резиденту надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови, про що повідомляється Державна податкова адміністрація.
Як встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи, відповідачем у якості причини відмови було зазначено: не надання даних про стан виконання зовнішньоекономічного договору.
Дане твердження відповідача було вірно спростовано у суді першої інстанції матеріалами справи, а саме : лист від 22.01.2007 № 32, де містилась відповідна інформація.
Згідно з п.14 Порядку - висновки, зазначені у пунктах 8 і 10 цього Порядку, не надаються Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією в разі, коли: резидентом подані не всі документи або подані документи не відповідають вимогам законодавства; до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності; до іноземного контрагента за зовнішньоекономічним договором (контрактом) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування.
Як вбачається з матеріалів справи, жодної з вищеперелічених обставин відповідачем не було наведено як причину відмови.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було необгрунтовано відмовлено позивачу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 05 липня 2007 року- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: