Справа № 22-а-7187/08 Головуючий у І-ій інстанції: Станік С.Р.
№ 47/1-А Суддя-доповідач: Малинін В.В.
04 грудня2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
за участю: представника позивача - Стадніка О.А.,
представника відповідача - Ткача С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-промислова фірма «Промікс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У грудні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційно-промислова фірма «Промікс» (надалі - позивач, ТОВ «КПФ «Промікс») звернулося до Господарськогосуду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача №0002292303/0 від 12.04.2006 року та №0002282303/0 від 12.04.2006 року, прийнятих на підставі акту невиїзної позапланової документальної перевірки № 131/23-3/24099635 від 03 квітня 2006 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період виконання умов договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «КПФ «Промікс» та ТОВ «КТМ», він мав всі підстави для включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплачених ТОВ «КТМ» у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг). На думку позивача, ТОВ «КТМ» на день укладення договорів було зареєстроване платником податку на додану вартість, наділене цивільною правосуб'єктністю, вказаним підприємством були виписані та надані податкові накладні, а позивачем в свою чергу були сплачені кошти за оприбутковані товари (роботи, послуги), в тому числі податок на додану вартість.
Постановою Господарськогосуду м. Києва від 05 вересня 2007 року позовні вимоги ТОВ «КПФ «Промікс» задоволено повністю.
Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №0002292303/0 від 12.04.2006 року та №0002282303/0 від 12.04.2006 року.
Відповідач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарськогосуду м. Києва від 05 вересня 2007 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ТОВ «КПФ «Промікс» .
В обґрунтування апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення були порушені норми матеріального права, зокрема положення п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 а також положення статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело на думку відповідача до неправильного вирішення вказаної справи.
Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу, з проханням залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «КПФ «Промікс» з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «КТМ» за період з 01.05.04р. по 23.06.05р.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 131/23-3/24099635 від 03.04.2006 року на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:
- №0002292303/0 від 12.04.2006 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9 900,00 грн., в тому числі 6 600,00 грн. основного платежу та 3 300,00 штрафних (фінансових санкцій);
- №0002282303/0 від 12.04.2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень, вересень, грудень 2004 року та червень 2005 року на загальну суму 68 219,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, упродовж 2004-2005 р.р. ТОВ «КПФ «Промікс» здійснювало фінансового-господарські взаємовідносини з ТОВ «КТМ».
Вказане підтверджується наявністю укладених між сторонами договорів, а саме:
- договір купівлі-продажу № 525-04 від 25.05.2004 року, за яким розрахунки з ТОВ «КТМ» здійснювалися грошовими коштами у безготівковій формі на загальну суму 210 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та платіжними дорученнями (а.с. 84-92);
- договір купівлі-продажу № 924-04 від 24.09.2004 року, за яким розрахунки з ТОВ «КТМ» здійснювалися грошовими коштами у безготівковій формі на загальну суму 58 080,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та платіжними дорученнями (а.с. 75-79);
- договір купівлі-продажу № 1202-04 від 02.12.2004 року, за яким розрахунки з ТОВ «КТМ» здійснювалися грошовими коштами у безготівковій формі на загальну суму 84 240,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та платіжними дорученнями (а.с. 66-71);
- рахунок-фактура № 2803-5 від 28.03.2005 року, за яким розрахунки з ТОВ «КТМ» здійснювалися грошовими коштами у безготівковій формі на загальну суму 39 600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та платіжними дорученнями(а.с. 60-63);
- договір купівлі-продажу № 615-05 від 15.06.2005 року, за яким розрахунки з ТОВ «КТМ» здійснювалися грошовими коштами у безготівковій формі на загальну суму 57 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та платіжними дорученнями (а.с. 53-57).
Твердження відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем безпідставно було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені ТОВ «КТМ» у складі вартості отриманих товарів (робіт, послуг), посилаючись при цьому на наявність рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2005 року у справі № 2-3255/05, яким визнано недійними установчі документи ТОВ «КТМ» з моменту державної реєстрації підприємства, що на думку відповідача є вагомою підставою вважати, що вказане підприємство на момент укладення вищевказаних договорів не могло бути платником податку на додану вартість.
Колегія суддівне погоджується з даним твердженням відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення даних правовідносин) ( далі - Закон № 168/97), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.
Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту.
Поміж тим, відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, ТОВ «КТМ» було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законом порядку, а отже мало право на момент укладання вищезазначених договорів складати податкові накладні.
Пунктом 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 року, передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Згідно п.п. 25.1 вказаного Положення, датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання свідоцтва, яке відбувається у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття рішення.
Як встановлено судом першої інстанції, Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «КТМ» не являється анульованим та виключеним з Реєстру.
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про визнання недійсними податкових накладних, виписаних ТОВ «КТМ», на підставі яких позивачем збільшено податковий кредит та віднесено відповідні суми до валових витрат.
Колегією суддів не встановлено фактів протиправних намірів сторін, злочинного ухилення від оподаткування, шахрайства, розкрадань чи інших зловживань з боку ТОВ «КПФ «Промікс» та ТОВ «КТМ» при укладанні ними угод. Крім того, мали місце дії, які свідчать про дотримання умов договорів і здійснення законних господарських операцій (відвантаження товару та розрахунок за нього), а це в свою чергу дає підстави вважати вищевказані договори правомірними і такими, що не суперечать інтересам держави.
Поміж цим колегія суддів зауважує, що наявність умислу не може бути підтверджена лише одним рішенням районного суду, яким визнано недійсними установчі документи, зокрема Статут ТОВ «КТМ» та Свідоцтво про реєстрацію ТОВ «КТМ» платником податку на додану вартість, оскільки предметом спору у цивільній справі № 2-3255/05 була відповідність зазначених документів вимогам чинного законодавства, що не відноситься до предмету розгляду даної справи.
Окрім того, як підтверджено матеріалами вказаної справи, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03.10.2006 року було скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2005 року у справі № 2-3255/05, а справу направлено на новий розгляд.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.11.2006 року у справі № 2-4920/06 (прийнятим за результатами нового розгляду справи № 2-3255/05), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27.06.2007 року, в позові ДПА у м. Києві було відмовлено.
Таким чином, станом на день розгляду спору в суді першої інстанції, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07.07.2005 року у справі № 2-3255/05, на яке посилається відповідач як на підставу для визначення позивачу податкових зобов'язань, є скасованим.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, , які не стосуються предмету доказування.
З підстав вищенаведених норм діючого законодавства та встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність факту порушення позивачем податкового законодавства стосовно заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а відтак застосування до нього штрафних санкції вважає безпідставним.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2007 року - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали складено та підписано 09.12.08.
Справа № 22-а-7187/08 Головуючий у І-ій інстанції: Станік С.Р.
№ 47/1-А Суддя-доповідач: Малинін В.В.
04 грудня2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Усенка В.Г.,
при секретарі: Демченко Т.І.,
за участю: представника позивача - Стадніка О.А.,
представника відповідача - Ткача С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-промислова фірма «Промікс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Керуючись ст. ст. 160, 195,196,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 05 вересня 2007 року - залишити без змін.
Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: