30 жовтня 2007 року Судова колегія Одеського апеляційного
адміністративного суду у складі:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Бітова А.І. та Милосердного М.М.,
при секретарі Усенко С.М.,
за участю представника відповідача Чавдар Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу представника відповідача на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня
2006 року по справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Одеського міського
нотаріального округу Орзіх Вікторії Марківни до Державної податкової інспекції у
Приморському районі міста Одеси про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі
свідоцтва про право сплати єдиного податку у 2006 році, -
У грудні 2006 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (надалі ОМНО) Орзіх В.М. звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (надалі ДПІ) про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку у 2006 році.
Одночасно позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2007 року клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено у повному обсязі. Зупинено подачу приватним нотаріусом ОМНО Орзіх В.М. будь-якої звітності, у томі числі декларації, за 2006 рік заборонено ДПІ у Приморському районі м. Одеси нараховувати позивачу за 2006 рік податок з доходів фізичних осіб на загальних підставах, пеню за його несплату та штраф за несвоєчасну звітність за 2006 рік, до розгляду справи.
В апеляційній скарзі на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня
2007 року представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції порушив норми
матеріального права, а саме ст. ст. 9 та 11 Закону України «Про систему оподаткування»,
п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»
в редакції від 28 червня 1999 року №746\99, ст. 2 Закону України «Про податок з доходів
фізичних осіб» від 22 травня 2003 року. У зв'язку з викладеним ставиться питання про
скасування ухвали суду першої інстанції і відмову у задоволенні клопотання про
забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів надходить до висновку про необхідність її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного
__________________________________________________________________________ 1
Головуючий І інстанції суддя Ільченко Н.А. Справа №22а-630/2007 р.
Доповідач суддя Золотніков О.С. Категорія № 5-у
2
позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову, суд виходив з того, що неприйняття заходів щодо забезпечення адміністративного позову призведе до подвійного оподаткування та суттєво ускладнить виконання рішення суду.
Проте, в ухвалі суду не наведено будь-яких даних щодо підтвердження висновку про можливість суттєвого ускладнення виконання рішення суду. Відсутні такі дані і в матеріалах справи. За таких обставин висновок суду про необхідність задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову не є обгрунтованим.
Крім того, згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України забезпечення адміністративного позову можливе зупиненням дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень або забороною вчиняти певні дії. Забезпечення позову шляхом зупинення подачі позивачем будь-якої звітності за рік, як це встановлено ухвалою суду, діючим процесуальним законом не передбачено.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом при постановлені ухвали порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про відмову позивачу у задоволені клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 195,196,199,202,205,206,254 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу представника відповідача задовольнити, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2006 року - скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою відмовити Орзіх Вікторії Марківні у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення і оскарженню не підлягає.