27 листопада 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Любашевського В.П.,. Попко Я.С.,
при секретарі судового засідання - Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Директора колективного підприємства «Ян»
на постановугосподарського суду Львівської області від 05 червня 2007 року у справі № 1/259-20/56А
за позовомколективного підприємства «Ян»
третя особа:Санаторій «Нафтуся Прикарпаття»
довиконкому Модрицької сільської Ради Дрогобицького району, Львівської області
провизнання недійсним рішення виконкому Модрицької сільської Ради Дрогобицького району від 22 грудня 2005 року,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування рішення виконкому Модрицької сільської ради від 22 грудня 2005 року. У позові вказував, що виконавчим комітетом Модрицької сільської Ради 22 грудня 2005 року було прийнято рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомості Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» в кількості 22 одиниці, які знаходяться в селі Модричі Дрогобицького району по вулиці Курортній та зобов'язано Дрогобицьке ДКМБТІ та ЕО підготувати свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.
Постановою господарського суду Львівської області від 05 червня 2007 року в задоволенні позовних вимог колективного підприємства «Ян» до виконавчого комітету Модрицької сільської Ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Модрицької сільської Ради від 22 грудня 2005 року № 43 «Про оформлення права власності на будівлі та споруди санаторію Нафтуся Прикарпаття» відмовлено. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів при прийнятті оспорюваного рішення.
Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку директором колективного підприємства «Ян».
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, заслухавши учасників процесу, суддю-доповідача, дійшла висновку про незаконність рішення суду першої інстанції та підставність апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, втому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судом першої інстанції взято до уваги той факт, що усі об'єкти нерухомості санаторію «Нафтуся Прикарпаття», на які видано право власності, збудовані до введення в дію Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Їхнє будівництво, введення в експлуатацію та оформлення технічної та правовстановлюючої документації здійснено відповідно до діючого на той час законодавства. Усі ці об'єкти перебувають на земельній ділянці, яка відведена санаторію, про що видано акт постійного користування. По даній справі є в наявності правовстановлюючий документ-свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна. Суд вказує, що Колективне підприємство «Ян» стало власником декількох об'єктів на території санаторію в 2006 році, після прийняття оспорюваного рішення, і тому дане рішення не могло зачепити інтересів КП «Ян». Претензії могли ставитись ТзОВ «Моноліт», яке і відчужило ці об'єкти КП «Ян».
У матеріалах справи (а.с.31) знаходиться Державний Акт на право постійного користування землею Санаторієм «Нафтуся Прикарпаття».
Проте, судом першої інстанції не враховано той факт, що об'єкти нерухомості, про які йдеться в рішенні виконкому Модрицької сільської Ради не прийняті в експлуатацію в установленому порядку, проектна документація не виготовлена. Санаторій «Нафтуся Прикарпаття» для прийняття рішення про оформлення права власності не подав правовстановлюючі документи, які передбачені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.2002 року за № 7/5. Виконавчий комітет сільської Ради на момент прийняття рішення № 43 повинен був діяти на підставі і в межах повноважень і керуватись при оформленні права власності чинними на той час нормами законодавства. Суд помилився, вказуючи, що оскаржуваним рішенням не порушуються права та законні інтереси КП «Ян». Це, зокрема, підтверджується наступним. Особи, які набули право власності на вищевказане майно у зв'язку з прийняттям рішення № 43, набули його незаконно, так як вони не мають права власності на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти незавершеного будівництва, а спільно з КП «Ян» користуються земельною ділянкою, не встановлюючи наявності погодження меж земельної ділянки, на якій знаходяться об'єкти нерухомості, чим порушено право КП «Ян» на користування земельною ділянкою для обслуговування власних споруд по вулиці Курортній.
Згідно ст. 106 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Приймаючи рішення суд першої інстанції не врахував вказане вище і тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог позивача по справі.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу директора колективного підприємства «Ян» - задовольнити.
Постанову господарського суду Львівської області від 05 червня 2007 року скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги колективного підприємства «Ян».
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Модрицької сільської Ради Дрогобицького району Львівської області від 22 грудня 2005 року № 43 про оформлення права власності на об'єкти нерухомості Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» в кількості 22 одиниці, що знаходяться в селі Модричі вказаного вище району.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя-доповідач І.О.Яворський
Суддя В.П. Любашевський
Суддя Я.С. Попко