20 листопада 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Яворського І.О.,
суддів - Носа С.П.,. Попка Я.С.,
при секретарі судового засідання - Петлеваній Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргоюДержавного закладу «Володимир-Волинська санітарно-епідеміологічна станція»
на постановугосподарського суду Волинської області від 31 липня 2007 року в адміністративній справі № 5/56-10А
за позовомДержавного закладу «Володимир-Волинська санітарно-епідеміологічна станція»
до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області
про скасування рішення про застосування економічних санкцій, -
09 липня 2007 року позивач звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до відповідача про неправомірність застосування економічної санкції згідно рішення №24-К про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яке видане Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській області 05 грудня 2006 року. З адміністративного позову вбачається, що в рішенні № 24-К про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін вказано нарахування непередбачених законодавством націнок в розмірі 20 процентів. Внаслідок таких дій з споживачів понад установлені тарифи безпідставно отримано кошти в сумі 4568 гривень 23 копійки.
У запереченні на позов відзначено, що в період з 01 листопада 2005 року по 06 лютого 2006 року при нарахуванні плати за платні послуги до фіксованих розмірів тарифів, затверджених постановою КМУ від 27 серпня 2003 року №1351 нараховувались непередбачені законодавством націнки в розмірі 20% (неправомірно застосовувались вільні ціни у період дії регульованих).
Постановою господарського суду Волинської області від 31 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд першої інстанції, зокрема, вказав на те, що статтею 4 Закону № 507 визначення переліку продукції, товарів і послуг, державних фіксованих та регульованих цін і тарифів віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Згадана постанова оскаржена в апеляційному порядку Головним державним санітарним лікарем Володимир-Волинського району Волинської області.
Колегія суддів, перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність постанови суду першої інстанції
При цьому колегія суддів враховує наступне.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, втому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Державне регулювання цін і тарифів за положеннями статті 8 Закону здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін; граничних рівнів цін або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення урядом України інших методів державного регулювання. Кабінетом міністрів України 27 серпня 2003 року №1351 була прийнята постанова «Про затвердження тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби».
На підставі Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», яка затверджена Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України від 03 грудня 2001 року № 1044/6235, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
З наданих матеріалів, зокрема, калькуляції на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, вбачається, що у їх вартість включено ПДВ.
З врахуванням викладеного вище, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Останнє прийнято з дотриманням вимог як процесуального так і матеріального права.
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду керуючись ст.ст.195,196,198ч.1п.1,200,205ч.1;206 КАС України, -
Апеляційну скаргу Державного закладу «Володимир-Волинська санітарно-епідеміологічна станція» - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Волинської області від 31 липня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Суддя-доповідач І.О. Яворський
Суддя С.П. Нос
Суддя Я.С. Попко