8 грудня 2008 року м.Львів справа № 22а-5076/08
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого у справі судді Попко Я.С.
суддів Довгополова О.М.
Богаченко С.І.
секретаря судового засідання Козири В.Р.
осіб, які взяли участь у справі:
від позивача- не прибув;
від відповідача- представник Тарасяк Руслан Володимирович, довіреність від 27.08.09 р. №7357/06-12,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргоюТзОВ «Ременерго-ЮН»
на постановугосподарського суду Львівської області від 29 листопада 2007 року у справі № 5/328А
за позовом ТзОВ «Ременерго - ЮН»
до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова
провиключення з облікових даних карток особових рахунків страхувальників відомості про наявність у ТзОВ «Ременерго-ЮН» заборгованості,-
o:p> /o:p>
b style='mso-bidi-font-weight:normal'>В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>
o:p> /o:p>
У жовтні 2007 року року Львівське ТзОВ «Ременерго-ЮН» звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова про виключення з облікових даних карток особових рахунків страхувальників відомостей, що не відповідають дійсності, а саме заборгованості по пенсійних внесках у позивача в сумі 3542,86 грн..
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до відомостей облікових даних з карток особових рахунків страхувальників, згідно даних відповідача, в першому кварталі 2005 року в позивача виникла заборгованість по пенсійних внесках у сумі 3542,86 грн. Кошти, які не знайшли свого відображення в облікових даних з карток особових рахунків страхувальників є сумою, яка становить 42% від єдиного податку, сплаченого позивачем у січні 2005 року за грудень 2004 року. 12 січня 2005 року позивачем згідно платіжного доручення №1 від 12.01.2005 року перераховано єдиний податок за грудень 2004 року в сумі 5851,31 грн., 28 січня 2005 року згідно платіжного доручення № 8 від 28.01.2005 року .
Згідно ст. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», «відділення
Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах - до пенсійного фонду України 42%. У даному випадку, це становить 3542,86 грн. Однак, відділенням Державного казначейства _______________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інстанції суддя Блонський В.К. 22а-5076/08 Справа № 22а-5076/08
Господарський суд Львівської області, справа № 5/328А ряд. ст. зв. № 28
Доповідач у 2-й інстанції суддя Попко Я.С. реєстр 08.12.2008р.
України не було перераховано до пенсійного фонду зазначені кошти, наслідком чого є відсутність відображення в облікових даних з карток особових рахунків страхувальників відомостей про сплату позивачем пенсійних внесків у зазначеній сумі.
Позивач просить зобов'язати управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова виключити з облікових даних карток особових рахунків страхувальників відомості про наявність у ТзОВ «Ременерго-ЮН» заборгованості, яка виникла в зв'язку неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України у першому кварталі 2005 року.
Постановою господарського суду Львівської області від 29.11.2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Ременерно-ЮН», подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не може погодитись з таким рішенням суду і кошти, які не знайшли свого відображення в облікових даних з карток особових рахунків страхувальників є сумою, яка становить 42% від єдиного податку, сплаченого позивачем у січні 2005 року за грудень 2004 року. 12 січня 2005 року позивачем згідно платіжного доручення № 1 від 12.01.2005 року перераховано єдиний податок за грудень 2004 року в сумі 5851,31 грн., 28 січня 2005 року згідно платіжного доручення №8 від 28.01.2005 року - 2584,09 грн.
Згідно ст. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 « Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», «відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах - до пенсійного фонду України 42%. У даному випадку це становить 3542,86 грн. Однак, відділенням Державного казначейства України не було перераховано до пенсійного фонду зазначені кошти, наслідком чого є відсутність відображення в облікових даних з карток особових рахунків страхувальників відомостей про сплату позивачем пенсійних внесків у сумі 3542,86 грн.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що виключно ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V(далі Закон) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, перелік платників страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ч.3,4 ст.18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Вони не включаються до складу податків, інших обовязкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, не можуть встановлюватится пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
На підставі норм Закону України «Про вирішення питання щодо заборгованості субєктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування,обліку та звітності, у звязку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року», не вважається заборгованістю та не підлягає стягненню у примусовому порядку частина внесків, яка не була сплачена страхувальниками за грудень 2004 року безпосередньо на рахунки Пенсійного фонду України або не погашена в порядку, визначеному ч. 5 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Суд першої інстанції, із посиланням на ч.1 ст.19 Закону, вірно зазначив, що всі платники, незалежно від форми власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування, зобовязані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці працівників та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески, та сплачувати їх у встановлені строки та в повному обсязі. Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст.20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальтні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
На думку колегії суддів, Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» не розповсюджується на зазначені правовідносини, так як відносини з загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів приходить до висновку, що вимога про сплату боргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова до ТзОВ «Ременерго-ЮН» є правомірною.
Висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ТзОВ «Ременерго-ЮН» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 29 листопада 2007 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя - доповідач Я.С.Попко
Судді О.М.Довгополов
С.І.Богаченко