4 листопада 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
доповідача у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Богаченко С.І.
При секретарі судового засідання Романишин О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за апеляційною скаргоюКолективного підприємства «Транс- Галичина»
на постановугосподарського суду Львівської області від 21.11.2007 року у справі № 2/847-5/107А
за позовомУправління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області
до Колективного підприємства «Транс- Галичина»
про стягнення 20156,55 грн., -
Постановою господарського суду Львівської області від 21.11.2007 року у справі № 2/847-5/107Аадміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області до Колективного підприємства «Транс- Галичина» задоволено. Стягнуто з Колективного підприємства «Транс- Галичина» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Дрогобичі Львівської області 20156,55 грн. заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що статус відповідача як платника єдиного податку не звільняє його від обов'язку нараховувати та сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 21.11.2007 року у справі № 2/847-5/107А та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник апелянта зазначає, що Колективне підприємство «Транс- Галичина» є платником
Головуючий у 1-й інст. суддя Петрик І.Й. 22-а-4938-08.doc
Господарський суд Львівської області справа № 2/847-5/107А Справа № 22а-4938/08 Доповідач у 2-й інст. суддя Любашевський В.П. реєстр 04.11.2008 р. ряд. ст. зв. № 75
єдиного податку, а тому в силу Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» звільнене від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Окрім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
За вказаних обставин справи апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав:
статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що цим Законом регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IVустановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-IVстрахувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону № 1058-IVзазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 рок «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97ВР, яким, як і Законом № 1058-IV, не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі обрали спрощену систему оподаткування.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IVдо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови є безпідставним, оскільки підставою для скасування оскаржуваного рішення може бути таке порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
На підставі наведеного судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Транс- Галичина» на постанову господарського суду Львівської області від 21.11.2007 року у справі № 2/847-5/107А залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Судді В.П. Любашевський
О.М. Довгополов
С.І. Богаченко