Головуючий у 1-ій інст. Гушилик С.М.
Господарський суд Чернівецької області № 6/214 Справа 22а-4352/08
Доповідач: Багрій В.М. Рядок статзвіту 28
Ухвала
Іменем України
08 грудня 2008 року
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Багрія В.М.,
суддів: Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,
при секретарі: Троцькому Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргоюСторожинецької районної спілки споживчих товариств на постанову господарського суду Чернівецької області від 12.12.2007 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до Сторожинецької районної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості в сумі 13061, 15 грн.,-
У вересні 2007 року управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулося до суду з позовом до Сторожинецької районної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості в сумі 13061,15 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідно до акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування №20 від 22.02.2005 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 13061,15 грн., яка виникла внаслідок несплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року по 01.01.2005 року.
З врахуванням зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з Сторожинецької районної спілки споживчих товариств на користь управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області борг в сумі 9767,87 грн. та видати відповідний виконавчий лист.
Постановою господарського суду Чернівецької області від 12.12.2007р. позов задоволено та постановлено стягнути з Сторожинецької РССТ на користь управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі 9767,87 грн. недоїмки по страхових внесках .
Постанову суду першої інстанції оскаржилаСторожинецька районна спілка споживчих товариств, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при прийнятті судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального права, якими керувалася райспоживспілка, як платник єдиного податку при обчисленні та сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Апелянт вказує на те, що при розгляді справи суд не звернув увагу на той факт, що Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» був прийнятий 26 червня 1997 року №400/97-ВР, тобто до прийняття Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063 і відповідно до п.2 ст. 14 Закону України 2063 діє в частині, що не суперечить йому.
Таким чином, Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», на який робить посилання закон 1058, як на підставу того, що платники єдиного податку мають сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України в розмірі 32%, ні в якому разі не може стосуватися платників єдиного податку, так як в цій частині він не діє ще з 2000 року, тобто з часу прийняття закону 2063.
Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 12.12.2007 року та закрити провадження у справі.
Вислухавши суддю-доповідача, представника Сторожинецької РССТ, який апеляційну скаргу підтримав, представника управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлено, що Сторожинецька РССТ перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
22.05.2005р. позивач провів перевірку відповідача щодо своєчасності, достовірності, нарахування та сплати страхових внесків до пенсійного фонду за період з 1.01.2004р. по 1.01.2005р., в результаті якої було виявлено несплату страхових внесків за передбаченою законом ставкою 32% на суму 10129,11 грн.
Задовольняючи позовні вимоги органу пенсійного фонду, господарський суд Чернівецької області правильно виходив з положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», введеного в дію з 1.01.2004р., (далі Закону), який є єдиним законом, який визначає принципи, засади, і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні.
Відповідно до п.1 ст.11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в обєднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбаченим законодавством.
За п.1 ст.14 Закону страхувальниками цих осіб є їх працедавці, які відповідно до ч.1 ст.15 Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У відповідності до ст..18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Нормами Закону, а також Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», який регулює ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору жодної пільги у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, не передбачено.
Положення ст..6 Указу Президента України від 3.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», на якого посилається апелянт, про звільнення таких суб'єктів господарювання, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать Закону, тому застосуванню не підлягають.
Суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у встановленому законом розмірі, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Оскільки відповідач в добровільному порядку страхових внесків не сплатив, суд обґрунтовано визнав зазначену позивачем суму недоїмкою та стягнув її на користь органу пенсійного фонду.
Постанова господарського суду відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, належно оціненим судом, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги в частині відсутності правових підстав для сплати страхових внесків в розмірі 32% суб'єктом підприємництва, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, спростовуються висновками суду першої інстанції, нормами матеріального права, проаналізованими вище, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Керуючись ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Сторожинецької районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Чернівецької області від 12.12.2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : Т.В. Онишкевич
І.М. Обрізко