01 квітня 2013 року м. Київ К-57686/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009
у справі №11/86/09-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод малогабаритних трансформаторів"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2009 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 16.03.2009, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0006172307/2-15062 від 29.09.2008.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, та валютного законодавства за період з 01.01.2007. по 31.03.2008, відповідачем складений акт №1013/23-07/13604900 від 22.04.2008, в якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період 2007 рік на загальну суму 175820,00 грн.
На підставі акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження, відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0006172307/2-15062 від 29.09.2008, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 242459,00 грн., у тому числі за основним платежем 175820,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 66639,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що договір між позивачем та ТОВ «Азенергострой» укладений внаслідок підприємницької діяльності ОСОБА_5 Також, судом зазначено, що позивачем до валових доходів у декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2007 року не включені відсотки банків, які надійшли на розрахунковий рахунок підприємства на загальну суму 78970,00 грн.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погодилася з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Висновок податкового органу про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зроблено на підставі того, що позивачем завищені валові витрати на загальну суму 703278,60 грн., внаслідок включення сум витрат, які були сплачені за агентські послуги ПП ОСОБА_5 та ТОВ «Торгзам», оскільки такі послуги не пов'язані з продажем товарів та не використовуються у власній господарській діяльності.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем (принципал) та вказаними агентами були укладені агентські угоди, за умовами яких, з урахуванням додатків, агент від імені та за дорученням принципала за свій рахунок надає допомогу з продажу продукції ВАТ «Завод малогабаритних трансформаторів».
Факт надання агентських та маркетингових послуг у повному обсязі та сплати у зв'язку з цим обумовленої сторонами суми винагороди, за надані ПП ОСОБА_5 агентські послуги у вигляді пошуку замовника на продукцію позивача на території Азербайджану у розмірі 66417,60 грн. та за надані ТОВ «Торгзам» агентські послуги у вигляді пошуку замовника на продукцію позивача на території України у розмірі 636861,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами, зокрема: актами виконаних робіт, банківськими виписками, контрактами позивача з ТОВ «Азенергострой» (Республіка Азербайджан), ТОВ «Луганське енергетичне обєднання» м. Луганськ) на продаж розподільчих трансформаторів, виконання яких також підтверджується відповідними первинними документами.
Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, вказані агентські послуги пов'язані з продажем продукції та безпосередньо пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, оскільки згідно зі статутними документами, основним видом діяльності підприємства є виробництво і реалізація малогабаритних трансформаторів і запчастин до них. Вартість, обумовлених угодами, агентських послуг у загальному розмірі 703278,60 грн. було сплачено позивачем ПП ПП ОСОБА_5 та ТОВ «Торгзам», та з дотриманням приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включено до складу валових витрат.
Наведеним вище, спростовуються висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат у перевіряємому періоді на вказану суму, у зв'язку з чим позивачу неправомірно донараховано податок на прибуток.
Також, колегія суддів не може погодитись з висновками податкового органу про заниження позивачем суми валового доходу на 78970,00 грн. за перше півріччя 2007 року та нарахування у зв'язку з цим штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3526,00 грн., що відбулося внаслідок невключення відсотків банків, які надійшли на розрахунковий рахунок підприємства, беручи до уваги наступне.
Оскільки фактично нарахування суми податкового зобов'язання (основного платежу) податковим органом здійснено не було, включення суми основного платежу до складу податкового зобов'язання здійснено позивачем самостійно у Декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2007 року, а тому штрафні санкції до позивача повинні були розраховуватись відповідно до п. 17.2 «б» ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного закону, як зазначено у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що штрафні (фінансові) санкції, нараховані ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя позивачу безпідставно.
За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль