"01" квітня 2013 р. м. Київ К-51096/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Моторного О.А. - головуючого,
Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
при секретарі - Струсевич Д.С.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача 1 - Звичайна Г.М.,
відповідача 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2009
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009
у справі № 2а-25034/09/1270
за позовом Луганського ЗАТ "Автоклапан"
до 1. Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську
2. Головне управління Державного казначейства України у Луганській області
про стягнення бюджетної заборгованості, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2009, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009, задоволено позовні вимоги: стягнуто з Державного бюджету України на користь Луганського закритого акціонерного товариства „Автоклапан" бюджетну заборгованість по ПДВ на загальну суму 1 052 573,00 грн.
В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
В судове засідання з'явився представник скаржника. Представники позивача та відповідача-2 в засідання суду не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були подані податкові декларації з ПДВ із зазначенням від'ємного значення податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок ЛЗАТ „Автоклапан" з грудня 2008 року по квітень 2009 року на загальну суму 1 052 573,00 грн. До декларації були надані заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по ПДВ і розрахунки суми бюджетного відшкодування за вказані звітні податкові періоди.
За результатами позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку з грудня 2008 року по квітень 2009 року, податковим органом складені довідки від 10.03.2009 № 191-23-217/00231283 та від 02.07.2009 № 506/23-217/00231283, згідно висновку яких підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1052475,00 грн.
За результатами перевірок, податковим органом зазначено про неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року, оскільки ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську, на виконання вимог п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350, організовано проведення зустрічних документальних перевірок по ланцюгам основних постачальників Луганського ЗАТ „Автоклапан", відповіді по яких не отримано.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно з пп. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В матеріалах справи наявні податкові накладні та платіжні доручення, за якими було визначено суми податкового кредиту, перевірено та підтверджено податковим органом під час перевірки, що є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пп. 7.7.6 п.7.7. ст. 7 вказаного Закону, орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем виконало всі умови, що передбачені для отримання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Зазначене право позивача підтверджене проведеними податковим органом перевірками та складеними на їх підставі довідками.
Однак, порушення відповідачем-1 наведених вище вимог норм законодавства призвело до ненадходження на розрахунковий рахунок позивача суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень 2009 року у розмірі 1 052 573,00 грн.
Слід зазначити, що посилання податкового органу про неможливість підтвердити суму бюджетного відшкодування, у зв'язку з неотриманням матеріалів зустрічних перевірок по основним постачальникам, суперечать вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», нормами якого право платника податку на бюджетне відшкодування не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого продавця товарів (послуг).
Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль