"09" квітня 2013 р. м. Київ К-26264/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Військового комісара Сватівського районного військового комісаріату Луганської області - Матірка Ігоря Юрійовича про визнання можливим атестування та права на присвоєння чергового військового звання,
У січні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Військового комісара Сватівського районного військового комісаріату Луганської області - Матірка Ігоря Юрійовича про визнання можливим атестування та права на присвоєння чергового військового звання.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 07 грудня 2009 року ОСОБА_2, вважаючи про порушення свого права на одержання військового звання «майора запасу», звернувся до Сватівського районного військового комісаріату Луганської області з заявою щодо проведення атестації на присвоєння військового звання «майор запасу» та призначення на посаду на особливий період, штатна категорія якої відповідає військовому званню майора.
16 грудня 2009 року відповідачем надано відповідь на звернення позивача, згідно якої підстави для подання атестаційного матеріалу до присвоєння ОСОБА_2 чергового військового звання «майор запасу» відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Так, відповідно до пункту 74 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 чергові військові звання до полковника запасу (капітана 1 рангу запасу) включно присвоюються особам офіцерського складу, які перебувають у запасі, після закінчення строків вислуги у попередньому військовому званні за умови отримання позитивних висновків атестації та успішного проходження навчальних зборів за посадою, що відповідає черговому військовому званню.
Особам офіцерського складу, які перебувають у запасі та не пройшли навчальні збори у період перебування у відповідному військовому званні (у разі, коли штатна категорія посади, на яку вони призначаються на особливий період, відповідає черговому військовому званню або вище), та особам офіцерського складу, які перебувають на спеціальному військовому обліку, чергові військові звання до полковника запасу (капітана 1 рангу запасу) включно присвоюються після закінчення встановлених пунктом 47 цього Положення строків вислуги у попередньому військовому званні за умови здобуття відповідної освіти чи необхідного досвіду роботи на керівних посадах, споріднених з їх військово-обліковими спеціальностями.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач на час звернення до відповідача на керівних посад не працював і на спеціальному обліку не перебував
Згідно пункту 73 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України чергове військове звання військовозобов'язаним присвоюється: 1) особам рядового складу, сержантського та старшинського складу - обласними військовими комісарами, військовим комісаром Автономної Республіки Крим, військовим комісаром Київського міського військового комісаріату (далі - обласні військові комісари); 2) особам офіцерського складу: до капітана (капітан-лейтенанта) включно - командувачами військ оперативних командувань (начальниками територіальних управлінь); до майора (капітана 3 рангу) включно - командувачами видів Збройних Сил України, а у воєнний час - також посадовими особами, визначеними Міністром оборони України; до підполковника (капітана 2 рангу) включно - начальником Генерального штабу Збройних Сил України; до полковника (капітана 1 рангу) включно - Міністром оборони України.
Сватівський районний військовий комісаріат Луганської області не є комплектуючим військовим комісаріатом та в мирний час не притягнутий до виконання мобілізаційного завдання по комплектуванню офіцерами запасу військових частин Міністерства оборони України та інших військових формувань.
Крім цього, судами було встановлено, що контракт між позивачем та Міністерством оборони України був розірваний достроково без попередження у зв'язку з обвинувальний вироком військового суду Черкаського гарнізону від 10 лютого 2000 року, що набрав законної сили і яким ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого пунктом «б» статті 254 КК України.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Військового комісара Сватівського районного військового комісаріату Луганської області - Матірка Ігоря Юрійовича про визнання можливим атестування та права на присвоєння чергового військового звання - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній