"03" квітня 2013 р. м. Київ К-22600/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Кочана В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Микитівського Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради Донецької області (далі - Управління) про оскарження дій та стягнення суми,
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просив стягнути з Управління щорічну разову допомогу до 5 травня за 2008 рік в сумі 2095 грн.
В обґрунтування вимог зазначав, що є учасником бойових дій, тому відповідно до частини 5 статі 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) щорічно до 5 травня має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте така допомога йому була виплачена не в повному обсязі.
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 січня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з Управління на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної допомоги за 2008 рік у розмірі 2095 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року скасовано постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 січня 2009 року та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року та залишити в силі постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 січня 2009 року.
Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій. На підставі Закону №3551-ХІІ він має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня. Управління виплатило йому вказану допомогу за 2008 рік в розмірі 310 грн. в квітні 2008 року відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, в текст статті 12 Закону №3551-ХІІ були внесені зміни, відповідно до яких разова грошова допомога учасникам бойових дій виплачується щорічно до 5 травня у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» учасникам бойових дій установлено розміри разової грошової допомоги на 2008 рік в сумі 310 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року для визначення розміру одноразової грошової допомоги учасникам бойових дій застосуванню підлягала стаття 12 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а з 22 травня 2008 року її попередня редакція.
Оскільки ОСОБА_2 виплата одноразової грошової допомоги за 2008 рік була проведена у квітні 2008 року, тобто до ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, то суд апеляційної інстанції, скасувавши постанову суду першої інстанції, обґрунтовано визнав, що виплата вказаної допомоги Управлінням позивачу правомірно здійснювалась відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №183.
Таким чином, дії відповідача на час виплати позивачу одноразової грошової допомоги у 2008 році були правомірними та узгоджувалися з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України.
Оскільки невиплата позивачу зазначеної допомоги у повному розмірі викликана не протиправними діями Управління, а прийняттям законодавцем неконституційних положень, то захист його порушених прав щодо отримання недоплаченої суми може відбуватися лише в порядку визначеному частиною 3 статті 152 Конституції України шляхом звернення з позовом про відшкодування шкоди.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський(
доповідача)
Судді В.І. Ємельянова
В.М. Кочан