33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 березня 2013 року Справа №5019/1260/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Саврій В.А. ,
судді Філіпова Т.Л.
при секретарі Ткачу Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: Іванов Ю.М. (довіреність №67 від 12.12.2012р.)
відповідача: не прибув
розглянувши апеляційну скаргу відповідача фізичної особа-підприємця Амбарцумяна Араїка Норіковича на рішення господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2012 року у справі №5019/1260/12 (суддя Андрійчук О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго"
до фізичної особи-підприємця Амбарцумяна Араїка Норіковича
про стягнення в сумі 43 608 грн. 80 коп.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
28 серпня 2012 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" до ФОП Амбарцумяна А.Н. про стягнення 43 608,80 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 43 608,80 грн. - боргу та 1 609,50 грн. - судового збору.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, в своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд прийняв рішення у його відсутності не вияснивши причин його відсутності та неповно з'ясував усі обставини та не прийняв до уваги, що позивач не вжив ніяких заходів з метою з'ясування причин невиконання Договору №7000018207 про розстрочку виконання зобов'язань від 21 травня 2012 року та при його укладенні не було передбачено форс-мажорних обставин, що суперечить закону.
Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
04 лютого 2013 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 06 березня 2013 року.
04 березня 2013 року, до початку розгляду справи по суті, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із зайнятістю судді Сініциної Л.М. в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у наступному складі: Дужич С.П. - головуючий, Філіпова Т.Л., Саврій В.А.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Амбарцумян Л.В. (паспорт №СР480698), дружина відповідача, повідомила про те, що Амбарцумян А.Н. помер 25 лютого 2013 року і подала суду свідоцтво про його смерть, копія якого долучена до матеріалів справи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:
03 березня 2011 року, між ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ "АЕС Рівнеобленерго"), як постачальником, та ФОП Амбарцумяном А.Н., як споживачем, було укладено Договір №270000658/0341 про постачання електричної енергії, згідно якого постачальник постачає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок останнього з дозволеною потужністю 74,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Точка продажу електричної енергії та приєднана потужність у точці підключення визначається відповідно до Додатку (Додатків) № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (а.с.9-14).
Даний Договір укладався до 31 грудня 2011 року і є продовженим до даного часу.
На виконання умов договору позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу на загальну суму 70 747,80 грн. та виставив відповідачу для оплати отриманої електроенергії відповідні рахунки.
Відповідач, свої зобов'язання щодо оплати послуг за використану електроенергію виконав частково, сплативши 27 139,00 грн.
07 травня 2012 року, позивач надіслав відповідачу претензію №115 про оплату боргу за активну електроенергію (а.с.25).
17 травня 2012 року, ФОП Амбарцумян А.Н. заявою до заступника начальника Дубенської дільниці ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" просив розбити борг у сумі 43 608,80 грн. на два місяці. (а.с.29).
21 травня 2012 року, між сторонами було укладено Договір №7000018207 про розстрочку виконання зобов'язань, згідно якого боржник зобов'язався повністю погасити зазначений борг відповідно до графіка погашення заборгованості визначеного у Додатоку №2 до цього Договору (а.с.20, 30-31).
Згідно п.3.1. Договору, у разі невнесення платежів в строки згідно з графіком та настання терміну погашення боргу в повному обсязі, кредитор вправі достроково в односторонньому порядку розірвати договір, про що боржник письмово повідомляється протягом п'яти банківських днів до дня розірвання.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості електроенергії згідно Договорів не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 43 608,80 грн.
30 липня 2012 року ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ФОП Амбарцумяна А.Н. про стягнення в сумі 43 608,80 грн. (а.с. 2-4).
28 серпня 2012 року рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" до ФОП Амбарцумяна А.Н. та стягнуто з відповідача на користь позивача 43 608,80 грн. - боргу та 1 609,50 грн. - судового збору.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За частиною 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору, який може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач допустив заборгованість за спожиту ним електричну енергію в сумі 43 608,80 грн. Дана обставина не заперечувалась сторонами, у зв'язку з чим був укладений Договір №7000018207 про розстрочку виконання зобов'язань від 21 травня 2012 року, за умовами якого відповідач мав погасити свою заборгованість перед позивачем до 01 червня 2012 року у розмірі 21 804,40 грн. та до 02 липня 2012 року також у розмірі 21 804,40 грн.
Відповідач, своїх зобов'язань щодо оплати послуг не виконав, борг перед позивачем не погасив.
Невідповідність дати, яка зазначена у Договорі №7000018207 від 21 травня 2012 року про розстрочку виконання зобов'язань, позивач пояснює тим, що вона виникла внаслідок не внесення змін у фінансово-операційну програму "SAP" при переоформленні Договору про постачання електричної енергії, у результаті чого в Договорі №7000018207 від 21 травня 2012 року номер Договору зазначено як 270000658, а дату - 20 червня 2006 року. (а.с.78).
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати послуг не виконав, борг у сумі 43 608,80 грн. підтверджений належними доказами, наявними у матеріалах справи, і на момент прийняття рішення відповідач не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними та такими що підлягають задоволенню.
Посилання апелянта, що рішення господарського суду першої інстанції є незаконним, оскільки воно було прийняте за відсутністю відповідача та його заперечень на позов, судовою колегією оцінюється критично, оскільки ухвала про порушення справи та прийняття позовної заяви до розгляду, якою справа призначалась до слухання, була завчасно отримана відповідачем і він мав достатньо часу для забезпечення явки свого представника у судове засідання. Явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась. Відсутність представника ФОП Амбарцумяна А.Н., відповідно до ст. 77 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд вправі був провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами при відсутності представника відповідача, що повністю відповідають приписам ст.ст. 75, 77 ГПК України.
Щодо тверджень апелянта, що Договором про розстрочку виконання зобов'язань його було поставлено жорсткі умови та цим Договором не було передбачено форс-мажорні обставини, то колегія суддів зазначає, що, відповідно до ст. 6, п.1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно норм чинного законодавства визначення форс-мажорних обставин не є обов'язковою умовою, яка повинна зазначатися при укладенні договору. Крім того, відповідач погодив відповідні умови підписавши Договір про розстрочку виконання зобов'язань без жодних застережень та зауважень щодо його змісту.
Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При розгляді даної справи в апеляційній інстанції стало відомо, що Амбарцумян Араїк Норікович помер 25 лютого 2013 року (свідоцтво про смерть серія !-ГЮ №134631 від 25 лютого 2013 року), проте дана обставина виникла вже після прийняття рішення господарським судом Рівненської області.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2012 року прийняте у відповідності до норм ст.43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Рівненської області від 28 серпня 2012 року у справі №5019/1260/12 - залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Амбарцумяна Араїка Норіковича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5019/1260/12 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Філіпова Т.Л.