01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.02.2009 № 25/407
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Вербицької О.В.
представникі сторін
від позивача: Глазунов М.Ю.
від відповідача: Циркунов В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода»
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.12.2008
у справі № 25/407
за позовом Центральної бази 195 Державної спеціальної служби транспорту (військової частини ТО710)
до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода»
про стягнення 23903,97 грн.
Центральна база 195 Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО710) звернулася до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода» про стягнення страхового відшкодування в сумі 23 903,97 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.12.2008 р. у справі № 25/407 позов Центральної бази 195 Державної спеціальної служби транспорту (військової частини ТО710) задоволений повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ЗАТ “Страхова компанія “Згода» подало на нього апеляційну скаргу у якій просить апеляційну інстанцію рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема апелянт стверджує, що оскільки позивачем не було повідомлено страховика про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом, він правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Представник Центральної бази 195 Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО710) проти заявлених у апеляційній скарзі вимог заперечував та просив суд залишити рішення без змін, скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
22.03.2008 року між сторонами був укладений Договір (поліс) добровільного страхування транспортного засобу за програмою КАСКО страхування № 000165.
Об'єктом договору страхування за вказаним договором був транспортний засіб позивача марки TOYOTA Avalon, державний реєстраційний номер АА 6799 ВС.
Згідно із п.1 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаних в Договорі страхування транспортних засобів від наступних ризиків (повне АВТОКАСКО):
- пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок ДТП;
- пошкодження, знищення або крадіжка частин, деталей, приладів і обладнання ТЗ внаслідок протиправних дій третіх осіб;
- пошкодження чи знищення ТЗ внаслідок стихійного лиха, падіння дерев та інших предметів, нападу тварин, пожежі або вибуху;
- незаконне заволодіння ТЗ (викрадення).
Судом встановлено, що 03.07.2008р. стався страховий випадок із застрахованим автомобілем TOYOTA Avalon, державний реєстраційний номер АА 6799 ВС. А саме, в м. Києві на території “ГСМ» позивача по вул. Магнітогорській, 5, військовослужбовець військової частини Т 0710 Барській О.В., керуючи автомобілем УАЗ-3151 державний номер 10-11 Г2, рухаючись заднім ходом, під час зміни напрямку руху, здійснив наїзд на припаркований автомобіль TOYOTA Avalon, державний реєстраційний номер АА 6799 ВС під керуванням водія Тарасова Ю.М., в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Згідно із постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.07.2008р. по справі №3-30766/2008р. винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано Барського О.В.
11.07.2008 р. позивачем була подана заява відповідачу з проханням виплатити страхове відшкодування у розмірі 23 903,97 грн. за пошкодження автомобіля TOYOTA Avalon, державний реєстраційний номер АА 6799 ВС внаслідок ДТП, що сталася 03.07.2008р.
Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи автотоварознавчимо дослідженням №8614-АА6799ВС_осн+дод-09.07/2 від 09.07.2008р., здійсненого ТОВ “Гарант-АСІСТАНС».
Листом №569/08 від 18.07.2008 відповідач повідомив позивачу своє рішення відмовити у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на порушення позивачем пп. 8.3.7 та 9.3 Правил страхування щодо повідомлення страховика про настання страхового випадку не пізніше трьох діб з дня її настання.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки на його думку обов'язок по повідомленню страховика про настання страхового випадку ним був виконаний у встановлений строк.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0710) про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода» 23 903,97 грн. страхового відшкодування підлягають задоволенню. При цьому судом враховується наступне.
Правовідносини сторін, що виникли по підставі Договору (полісу) добровільного страхування транспортного засобу за програмою КАСКО страхування № 000165 від 22.03.2008 р., врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Закону України “Про страхування», Правил добровільного страхування наземного транспорту ЗАТ “Страхова компанія “Згода» від 08.02.2007 р. та положеннями вказаного Договору.
Згідно із ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст. 6 Закону України “Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Факт настання страхового випадку із застрахованим автомобілем TOYOTA Avalon, державний реєстраційний номер АА 6799 ВС підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.07.2008р. по справі №3-30766/2008р., а також поясненнями представників сторін, наданими у судовому засіданні.
Згідно із п. 5 Договору страхування, п. п. 8.3.7 та 9 Правил добровільного страхування наземного транспорту ЗАТ “Страхова компанія “Згода» від 08.02.2007 р. при настанні страхового випадку страхувальник повинен негайно, але в будь-якому разі не пізніше 3-х діб (за винятком вихідних та святкових діб) повідомити про страховий випадок страховика.
Судом встановлено, що позивач довів до відома відповідача факт настання страхового випадку із застрахованим автомобілем TOYOTA Avalon, державний реєстраційний номер АА 6799 ВС безпосередньо 03.07.2008 р. шляхом усного повідомлення по телефону посадовій особі ЗАТ “Страхова компанія “Згода» - заступнику голови правління по роботі з військово-промисловим комплексом Маньковському А.О. Вказана обставина підтверджується письмовими поясненнями останнього, що були надані на вимогу Господарського суду м. Києва та містяться в матеріалах справи.
Суд приймає вказані пояснення в якості доказу у даній справі, зважаючи на наступне.
Чинним законодавством України, Договором страхування, укладеним між сторонами у справі, Правилами страхування ЗАТ “Страхова компанія “Згода» не визначена форма (усна або письмова), у якій страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В силу п. 2 ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлююься поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Судовою колегією встановлено, що користуючись правом, наданим ч. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва в ухвалі від 18.09.2008 р. зобов'язав надати суду письмові пояснення Маньковського А.О. щодо факту повідомлення про страховий випадок за телефоном.
На виконання вимог вказаної ухвали, суду були надані письмові пояснення заступника голови правління по роботі з військово промисловим комплексом ЗАТ “Страхова компанія “Згода» Маньковського А.О., у яких вказана посадова особа відповідача підтверджує, що 03.07.2008 близько 10:00 години начальником автомобільної служби позивача Павленком М.А. в телефонному режимі було повідомлено його, як заступника голови правління по роботі з військово-промисловим комплексом відповідача про страховий випадок, який відбувся на території позивача, внаслідок якого застрахований автомобіль позивача зазнав пошкоджень.
Судова колегія вважає, що вказані письмові пояснення є належним та допустимим доказом по справі, що містить дані, які підтверджують факт усного повідомлення позивачем страховика про настання страхового випадку.
При цьому судом береться до уваги те, що відповідні пояснення Маньковським А.О. були надані на вимогу суду, викладену в ухвалі. Разом із тим судом не приймає в якості доказу у справі надані відповідачем заяви Маньковського А.О. про те, що ним не було надано до Господарського суду м. Києва будь-яких письмових пояснень. Суд зважає на те, що відповідні заяви адресовані не суду, а юридичній особі - ЗАТ “Страхова компанія “Згода», а отже заявник не несе відповідальності за недостовірність викладених у них обставин.
Разом із тим судова колегія вважає безпідставним постання апелянта в апеляційній скарзі на лист ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» № 1468/01/03 від 20.11.2008 р. В даному листі повідомляється про те, що о 10 год 06 хв 19 с було зафіксовано вихідний дзвінок нульової тривалості з телефонного номеру 80974585424 на телефонний номер 80504178060. Суд вважає, що обставини, викладені у даному листі, не спростовують обставин, викладених Маньковським О.А. у письмових поясненнях до Господарського суду м. Києва, оскільки здійснення дзвінка нульової тривалості у вказаний ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» час не є перешкодою для здійснення іншого дзвінка у інших час у період між 10 та 11 годинами відповідного дня. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що лист ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» № 1468/01/03 від 20.11.2008 р. не є належним та допустимим доказом у даній справі у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 с. 20 Закону України “Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 25 Закону України “Про страхування».
Пунктом 6.1 Договору страхування визначено, що страхове відшкодування проводиться відповідачем у відповідності з Правилами на підставі заяви позивача і страхового акта після отримання всіх необхідних документів щодо страхового випадку.
Судом встановлено, що позивачем були надані відповідачу всі документи щодо страхового випадку, необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування, що підтверджується листом позивача № 879 від 23.07.2008 та не заперечується відповідачем.
Підстави відмови виплаті страхового відшкодування передбачені ст. 26 Закону України “Про страхування», розділом 13 Правил страхування ЗАТ “Страхова компанія “Згода» та п. 7 укладеного між сторонами договору страхування (полісу).
Як вказано вище, ЗАТ “Страхова компанія “Згода» прийняла рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку (лист № 569/08 від 18.07.2008 р.). Будь-яких інших передбачених законом або договором підстав для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування відповідачем наведено не було.
З огляду на вищевказані обставини, судова колегія дійшла до висновку про те, що відмова ЗАТ “Страхова компанія “Згода» у виплаті страхового відшкодування у розмірі 23903,97 грн. за Договором (полісом) добровільного страхування транспортного засобу за програмою КАСКО страхування № 000165 від 22.03.2008 року є необґрунтованою.
За таких обставин вимоги Центральної бази 195 Державної спеціальної служби транспорту (військова частина ТО710) про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода» страхового відшкодування в сумі 23 903,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2008 року у справі № 25/407 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода» підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2008 року у справі № 25/407 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Згода» - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді Вербицька О.В.