Постанова від 17.02.2009 по справі 11/154

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2009 № 11/154

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.11.2008

у справі № 11/154

за позовом Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 450039,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" (далі - відповідач) 450.039,00 грн. відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На підставі розпорядження Голови Закарпатської обласної державної адміністрації відповідачу було надано в оренду земельну ділянку, в тому числі земельну ділянку площею 18,9766 га, яку фактично було вилучено з сільськогосподарських угідь та лісогосподарського використання для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвами. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 за таке вилучення земельної ділянки особа, на користь якої було це здійснено, зобов'язана провести оплату нарахованих втрат у двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їй земельної ділянки. Згідно з розрахунком відповідач зобов'язаний перерахувати втрати в розмірі 450.039 грн., в тому числі 112.509,75 грн. (25%) на користь Закарпатського обласного бюджету, 67.505,85 грн. (15%) на користь Міжгірського районного бюджету та 270.023,40 грн. (60%) на користь місцевого бюджету с. Новоселиця Міжгірського району.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" фактично не приступало до використання земельних ділянок і договори оренди земельних ділянок не укладені та не проведена їх державна реєстрація.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2008 у справі 11/154 (далі - Рішення суду) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських та лісових угідь для потреб, не пов'язаних із веденням сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, у загальній сумі 450 039 (чотириста п'ятдесят тисяч тридцять дев'ять) грн. 00 коп. (по Новоселицькій сільській раді Міжгірського району Закарпатської області), з яких:

- до Закарпатського обласного бюджету (25%) 112 509 (сто дванадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 75 коп. на розрахунковий рахунок 31515901600001, ідентифікаційний код одержувача: 22115838, банк одержувача: управління Державного казначейства України в Закарпатській області, МФО банку: 812016, код платежу: 21110000;

- до районного бюджету Міжгірського району Закарпатської області (15%) 67 505 (шістдесят сім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 85 коп. на розрахунковий рахунок 31515901600131, ідентифікаційний код одержувача: 22108347, банк одержувача: управління Державного казначейства України в Закарпатській області, МФО банку: 812016, код платежу: 21110000;

- до місцевого бюджету с. Новоселиця Міжгірського району Закарпатської області (60%) 270 023 (двісті сімдесят тисяч двадцять три) грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок 31512901600145, ідентифікаційний код одержувача: 22108347, банк одержувача: управління Державного казначейства України в Закарпатській області, МФО банку: 812016, код платежу: 21110000.

Вказаним рішенням також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 4 500 грн. 39 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Скаржник стверджує, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 № 1211 - IV передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється.

При цьому скаржник зазначає, що на даний час Товариством не були укладені договори оренди земельних ділянок з власниками та не проведена їх державна реєстрація у зв'язку з тим, що на даний час засновниками Товариства не вирішено питання стосовно терміну початку будівництва магістрального газопроводу, тобто фактично Товариство не приступало до використання земельних ділянок і на сьогодні зазначені земельні ділянки знаходяться у розпорядженні землевласників та землекористувачів та використовуються за їх цільовим призначенням без обмежень (наведене підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Закарпатської облдержземінспекцїї від 22.10.2008).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України» і порушено апеляційне провадження у справі № 11/154, розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2009.

Представник скаржника у судовому засіданні 17.02.2009 підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд її задовольнити та скасувати Рішення суду, а провадження у справі припинити.

Представники позивача та прокуратури у судовому засіданні 17.02.2009 заперечували проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві на неї, просили суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, Розпорядженням Голови Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 23.06.2005 № 192 затверджені розрахунки втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та збитків землекористувачам (далі - втрати). Зокрема, затверджено розрахунок, розміру втрат, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Новоселицької сільської ради в сумі 228.856 грн.; лісогосподарського виробництва - в сумі 221.183 грн.; збитків, заподіяних землевласникам (землекористувачам), - в сумі 93.272 грн.

Вказаним Розпорядженням було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" перерахувати відповідні втрати у розмірі: 60% в місцевий бюджету Новоселицької сільської ради, 15% в місцевий бюджет Міжгірського району та 25% в місцевий бюджет Закарпатської області.

Розрахунки розміру втрат містяться в Додатках № 1, 2 до Розпорядження від 23.06.2005 № 192.

Розпорядженням Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.03.2006 № 174 “Про надання земельних ділянок для несільськогосподарських і нелісогосподарських потреб» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачу для будівництва газопроводу “Богородчани-Ужгород» на ділянці км 89,107 - км 111,0 Міжгірського району для трубопровідного транспорту та передбачено вилучення у землекористувачів (власників) та надання в короткострокову оренду строком на 2 роки земельної ділянки площею 18,9766 га Новоселицькій сільській раді.

Розпорядженням від 24.03.2006 № 174 запропоновано відповідачу приступити до використання земельних ділянок після одержання документів, що засвідчують право користування, та їх державної реєстрації; відшкодувати збитки землекористувачів (власників), спричинені наданням у оренду сільськогосподарських і лісогосподарських угідь для цілей, не пов'язаних з веденням сільського та лісового господарства; відшкодувати втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням цих угідь, в т.ч. в сумі 450.039,00 грн. за вилучення земельних ділянок Новоселицької сільської ради у розмірі та порядку, зазначених вище.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області на підставі Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» 13.06.2006 здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в ході якої було встановлено, що відповідачем не відшкодовані втрати, зумовлені вилученням земельних ділянок.

За результатами проведеної перевірки відповідачу було видано Припис від 13.06.2006 № 62 про відшкодування збитків землекористувачів (власників) та відшкодування втрат в термін 30 днів.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області на підставі Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» 22.10.2008 проведено позапланову перевірку з питання дотримання відповідачем вимог земельного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.10.2008, де встановлено, що станом на 22.10.2008 відповідачем не відшкодовані втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва спричинені вилученням сільськогосподарських та лісогосподарських угідь.

У встановлений термін відповідач не відшкодував збитки та втрати спричинені вилученням земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

До повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (ст. 6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель» від 25.12.2002 № 1958 утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління, та затверджено відповідне Положення.

Згідно з п. 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель основним із завдань державних інспекцій є організація та здійснення контролю за дотриманням порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області, затвердженого Наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 02.06.2008 № 62 Управління з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області (далі - позивач) є територіальним органом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель і підзвітний та підконтрольний Держземінспекції.

На підставі п. 3 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель у Закарпатській області позивач організує та здійснює державний контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент надання відповідачу земельних ділянок в оренду) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення.

Як свідчать матеріали справи, а саме Розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області від 23.06.2005 № 192, розрахунок розміру втрат сільськогосподарського виробництва спричинених вилученням сільськогосподарських угідь терміном на 2 роки та розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва спричинених вилученням лісогосподарських угідь терміном на 2 роки, зокрема, з земель Новоселицької сільської ради для будівництва газопроводу “Богородчани-Ужгород», відповідач був зобов'язаний відшкодувати Новоселицькій сільській раді втрати на загальну суму 450.039,00 грн.

Проте, у визначений законодавством двомісячний термін вказані грошові кошти відповідач не сплатив, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Як зазначає скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" створено в рамках реалізації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації від 07 жовтня 2002 року про стратегічне співробітництво в газовій галузі, якою було визначено уповноважені організації по створенню Товариства: з української сторони - Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України", з російської сторони - Відкрите акціонерне товариство «Газпром".

Відповідно до угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації «Про заходи по забезпеченню стратегічної співпраці в газовій галузі" від 18.08.2004 р. передбачено будівництво магістрального газопроводу Богородчани - Ужгород. Згідно положень вищезазначеної Угоди реалізація будівництва і подальша експлуатація газопроводу буде здійснюватись ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України".

Скаржник стверджує, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» від 02.10.2003 № 1211 - IV передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

При цьому скаржник зазначає, що на даний час Товариством не були укладені договори оренди земельних ділянок з власниками та не проведена їх державна реєстрація, у зв'язку з тим, що на даний час Засновниками Товариства не вирішено питання стосовно терміну початку будівництва магістрального газопроводу, тобто фактично Товариство не приступало до використання земельних ділянок і на сьогодні зазначені земельні ділянки знаходяться у розпорядженні землевласників та землекористувачів, та використовуються за їх цільовим призначенням без обмежень.

Однак твердження скаржника про те, що обов'язок щодо відшкодування вказаних втрат виникає лише після укладення договору оренди земельних ділянок та їх державної реєстрації колегія суддів важчає такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства України у сфері охорони земель, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню» відшкодування втрат підлягає в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проект відведення відповідачу земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" був затверджений Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.03.2006 № 174.

З огляду на викладене, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач був зобов'язаний перерахувати відшкодування втрат у двомісячний термін з моменту затвердження йому проекту відведення земельної ділянки (24.03.2006), тобто до 24.05.2006.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України" не прострочило виконання свого обов'язку щодо відшкодування втрат у розмірі, який визначений розпорядженням Голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 24.03.2006 № 174, відповідач суду не надав, а також не надав суду доказів сплати такого відшкодування.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення апелянта, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: АР Крим та обласним радам -25%; районним радам -15%; міським, сільським, селищним радам -60%; міським радам Києва та Севастополя -100%.

У відповідності до положень ст. 209 Земельного кодексу України та п. 2 Розпорядження № 192 від 23.06.2005 відповідач був зобов'язаний перерахувати втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в наступному порядку: 270 023,40 грн. - 60% до місцевого бюджету с. Новоселиця Міжгірського району Закарпатської області, 67 505,85 грн. -15% до районного бюджету Міжгірського району Закарпатської області та 112 509,75 грн. -25% до Закарпатського обласного бюджету.

З урахуванням усього вище викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 39 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 11/154 від 28.11.2008 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 11/154 від 28.11.2008 - без змін.

2. Матеріали справи № 11/154 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
3043246
Наступний документ
3043248
Інформація про рішення:
№ рішення: 3043247
№ справи: 11/154
Дата рішення: 17.02.2009
Дата публікації: 03.03.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини