Кіровоградської області
"10" лютого 2009 р.
Справа № 14/264
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б.розглянув справу № 14/264
за позовом: Прокурора Долинського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Долинська районна державна адміністрація, Кіровоградська обл., м. Долинська
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Нагірне", Кіровоградська обл., Долинський р-н, с. Нагірне
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Кіровоградській області, м. Кіровоград
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 136651,18 грн.
від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення № 352 ;
від позивача - участі не брав ;
від відповідача - Гандрабуров С.А. , довіреність № б/н від 17.03.08 ;
від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Поперешніченко О.В. , довіреність № 02/725 від 04.08.08;
Прокурором Долинського району в інтересах держави в особі якої виступає Долинська районна державна адміністрація подано позов про зобов'язання ТОВ “Нагірне» повернути Долинської районній адміністрації самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 171,08 га ріллі із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району, шляхом її звільнення та стягнення з ТОВ “Нагірне» на користь Долинської районної державної адміністрації 136 651,18 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.
Подано заява про уточнення позовних вимог, згідно якої прокурор просить суд зобов'язати ТОВ “Нагірне» повернути Долинської районній адміністрації самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 171,08 га ріллі із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району, шляхом її звільнення, стягнути з ТОВ “Нагірне» шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 136 651,18 грн., зобов'язати ТОВ “Нагірне» перерахувати вказані кошти в повному обсязі на рахунок Василівської сільської ради.
Долинська районна державна адміністрація заявлений прокурором позов підтримала і просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Третя особа підтримала позицію позивача.
ТОВ “Нагірне» подало відзив на позов, якому зазначає, що в повному об'ємі не визнає позов прокурора, просить відмовити в його задоволенні. При цьому зазначає, що підприємство використовувало спірну земельну ділянку протягом шести місяців, до 31.10.2008 р. При цьому ні Долинська РДА, ні Василівська сільська рада не заперечували проти використання земельної ділянки до виготовлення проектної документації та укладання договору оренди, а підприємство сплачувало орендну плату за вказані ділянки з розрахунку 274,42 грн. за 1 га та всього сплатило 23 747,00 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд, -
В силу статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені статтею 126 Земельного кодексу України. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Одним із порушень земельного законодавства, за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, є самовільне зайняття земельних ділянок, що передбачено статтею 211 Земельного кодексу України.
Згідно приписів статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель» із змінами, внесеними Законом України №271-УІ від 15.04.2008 року, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За висновком прокурора Долинського району, який ґрунтується на матеріалах перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної 03.07.2008 р. інспектором по контролю за використанням та охороною земель в Долинському районі Кіровоградської області, ТОВ “Нагірне» самовільне займає земельну ділянку площею 171,08 га ріллі із земель державної власності на території Василівської сільської ради, а тому повинно повернути земельну ділянку позивачу та відшкодувати шкоду завдану самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 136 651,18 грн.
Господарський суд відмовляє в задоволенні даного позову в силу наступного.
Актом перевірки від 03.07.2008 року встановлено, що ТОВ “Нагірне» приступило до самовільного використання земельних ділянок загальною площею 171,08 га ріллі із земель державної власності за межами населених пунктів на території Василівської сільської ради. На день перевірки встановлено, що земельні ділянки використовують за призначенням для сільськогосподарського виробництва і з них 121,08 га ріллі засіяно насінням соняшнику, а земельна ділянка площею 50,0 га ріллі знаходиться в обробленому стані.
В акті перевірки зазначено, що план-схема земельної ділянки додається. В той же час акт перевірки не містить плану-схеми місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів), що є порушенням вимог Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему України №312 від 12.12.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за №1223\8544(далі - Порядок), а тому не може бути належним та беззаперечним доказом, що підтверджує самовільне використання відповідачем саме той земельної ділянки (її розміри, місцерозташування), що зазначена в позові.
28.10.2008 року Бобринецьким міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель складено акт перевірки №6\166, яким зафіксовано самовільне без правовстановлюючих документів використання земельної ділянки загальною площею 171,08 ріллі, при цьому акт перевірки також не містить додатку до нього, а саме плану-схеми місця розташування земельної ділянки, що є порушенням вимог Порядку.
Відповідач в судовому засіданні пояснив суду, що на час звернення прокурора до суду ТОВ “Нагірне» не займало спірні земельні ділянки.
Згідно довідки виданої Василівською сільською радою ТОВ “Нагірне» використовувало земельні ділянки загальною площею 171,08 га ріллі до 31.10.2008 року. Прокурор та представник третьої особи не заперечили даного факту.
Позовна заява №3067 датована 31.10.2008 року направлена до суду поштовою кореспонденцією 06.11.2008 року та отримано господарським судом 10.11.2008 року, тобто на час звернення прокурора до суду з вимогою про зобов'язання ТОВ “Нагірне» повернути Долинській районній державній адміністрації самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 171,08 га ріллі підстав для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів не існувало.
В процесі розгляду справи відсутність спору з приводу зобов'язання ТОВ “Нагірне» повернути Долинській районній державній адміністрації самовільно зайняту земельну ділянку підтверджують розпорядження голови райдержадміністрації №1041-р від 03.12.2008 р., №1042-р від 03.12.2008 р., згідно яких голова райдержадміністрації за результатами проведених земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди, після відмови ТОВ “Нагірне» від підписання проекту договору оренди, укладеного на підставі протоколу земельних торгів від 16.09.2008 р., розпорядився спірними земельними ділянками та передав їх ТОВ “Інгулземінвест».
За таких обставин, господарський суд відмовляє в задоволенні позову щодо зобов'язання ТОВ “Нагірне» повернути Долинської районній адміністрації самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 171,08 га ріллі із земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району, шляхом її звільнення.
10.07.2008 року головним спеціалістом Бобринецького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ “Нагірне», який складає 136 651,18 грн. В зв'язку з чим заявлена позовна вимога про стягнення з ТОВ “Нагірне» шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки в розмірі 136 651,18 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення завданої шкоди, господарський суд вважає, що в цій частині до правовідносин, які виникли між сторонами мають бути застосовані положення статті 1166 Цивільного кодексу України, якою передбачені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто заподіяна шкода може бути відшкодована за наявності усіх чотирьох складових елементів правопорушення - шкоди, неправомірності дій особи, вини та причинного зв'язку між неправомірністю дій особи та завданою шкодою.
За відсутності хоча б одного з елементів правопорушення, стягнення шкоди неможливо.
Визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначається Методикою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться інспекціями з Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.
Для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки використовуються такі показники, як площа самовільно зайнятої земельної ділянки; середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатках до Методики; коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку до Методики; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.
З урахуванням викладеного, підставою для визначення розміру шкоди є матеріали обстеження самовільно використаної земельної ділянки, проведеної відповідним державним органом.
Розрахунок №6\11 від 10.07.2008 року містить посилання на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства без будь-яких реквізитів, в зв'язку з чим виникає питання належності та допустимості даного розрахунку, як доказу по даній справі.
Якщо вважати, що підставою для складання розрахунку розміру шкоди №6\11 від 10.07.2008 р. слугував акт перевірки ТОВ “Нагірне» від 03.07.2008 року, то слід зазначити акт перевірки не містить плану-схеми місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів), що є порушенням вимог Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Держкомзему України №312 від 12.12.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за №1223\8544(далі - Порядок), а тому не може бути належним та беззаперечним доказом, що підтверджує самовільне використання відповідачем саме той земельної ділянки (її розміри, місцерозташування), що зазначена в позові.
З матеріалів справи вбачається, що протягом 2008 року у Долинської райдержадміністрації та Василівської сільської ради не було намірів надавати спірну земельну ділянку іншому господарюючому суб'єкту крім ТОВ “Нагірне», про що свідчить розпорядження голови Долинської райдержадміністрації №21-р від 12.01.2008 р. “Про надання дозволу ТОВ “Нагірне» на розроблення проекту землеустрою», яке втратило чинність за розпорядженням голови Долинської райдержадміністрації №286-р від 04.04.2008 р. в зв'язку зі змінами внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2008 р. №107-ІУ, протокол земельних торгів від 16.09.2008 року з продажу права оренди земельної ділянки загальною площею 171,08 га, розташованої за межами населеного пункту с. Василівка на території Василівської сільської ради, згідно якого ТОВ “Нагірне» стало переможцем торгів за лотом №1, №2, проекти договорів оренди землі, запропоновані Долинською РДА для підписання ТОВ “Нагірне», що стали результатом проведених земельних торгів від 16.09.2008 р., отримання Василівською сільською радою від ТОВ “Нагірне» коштів за користування земельною ділянкою в розмірі 23 474,00 грн., тоді як середній розмір річної орендної плати за 1 га ріллі земельних ділянок державної власності по Василівській сільській раді у 2008 році складав 200,00 грн., про що свідчать довідки Василівської сільської ради №03 від 12.01.2009 р., №10 від 20.01.2009 р.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладені обставини, а саме не належним чином оформлений акт перевірки від 03.07.2008 р., відсутність відомостей щодо реквізитів акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який став підставою для визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, наявність розпорядження голови Долинської райдержадміністрації про надання дозволу відповідачу на розробку проектної документації щодо відведення спірних земельних ділянок в оренду строком на 10 років, подальша зміна в дане розпорядження в зв'язку зі змінами внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2008 р. №107-ІУ та участь ТОВ “Нагірне» в проведеному аукціоні по продажу права оренди земельної ділянки та одержання перемоги в ньому, а також прийняття Василівською сільською радою оплати за використання ТОВ “Нагірне» спірною земельною ділянкою свідчать про не надання прокурором та позивачем належних доказів на підтвердження факту самовільного, без відома Долинської РДА та Василівської сільської ради, зайняття відповідачем спірної земельної ділянки та внаслідок чого заподіяння шкоди в розмірі 136 651,18 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача завданої шкоди в сумі 136 651,18 грн. не підлягають задоволенню.
За таких обставин, господарський суд відмовляє в задоволенні позову повністю.
Керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копії рішення направити сторонам, третій особі, прокурору Долинського району та в прокуратуру Кіровоградської області.
Суддя