Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
16.02.2009
Справа №2-29/10194-2008
За позовом - Прокурора Балаклавського району м. Севастополя, (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь - 42, 99042) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Севастополі (вул. Радянська, 61, м. Севастополь, 99011).
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3, м. Сімферополь, 95000 / вул. Пісочна , 19, м. Севастополь, 99018).
Про стягнення 18 653, 47 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Никитін В. І., довіреність №1 від 08.01.209р., представник.
Від відповідача -Кутас А. В., довіреність №31/13 від 01.10.2007р., представник.
Прокурор - Солядунов О.В. - прокурор, посвідчення № 05321.
Суть спору: Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" про стягнення суми заподіяного збитку в розмірі 18 653,47 грн.
Заявою від 05.12.2008р. прокурор зазначив правильну назву позивача - Державну екологічну інспекцію у м. Севастополі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що СФ ВАТ "Кримзалізобетон" здійснювало самовільний забір води (при відсутності дозволу на спеціальне водокористування) з свердловини в періоди з 08.12.2006 по 13.12.2006. з 15.12.2006 по 05.07.2007, з двох штучних водоймі (1) й (2) в період з 07.07.2007 по 26.02.2008, що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України. В результаті самовільного водокористування СФ ВАТ "Кримзалізобетон" державі нанесено шкоду.
Позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на відсутність доказів спричинення шкоди та споживання води в розрахованій кількості.
Крім того, відповідач подавав на розгляд суду заяву про залишення позову без розгляду, яка судом залишена без задоволення.
За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора, суд -
В ході перевірки прокуратурою Балаклавського району м. Севастополя спільно з Державною екологічною інспекцією у м. Севастополі здійснено позапланову перевірку Севастопольського філіалу Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження території підприємства по вул. Будівельна у м. Севастополі.
При перевірці законності будівництва та експлуатації залізобетонного заводу СФ ВАТ «Кримзалізобетон» 02.02.2005, 17.11.2006 встановлено, що виробничі роботи велися з порушенням природоохоронного законодавства України - відсутні правовстановлюючі на користування земельною ділянкою документи, проект та матеріали оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) з позитивним висновком комплексної державної інвестиційної експертизи проекту будівництва, правовстановлюючі документи на пробурену даним підприємством свердловину та дозвіл на спеціальне водокористування з вказаної свердловини, дозвіл та ліміти на утворення та розміщення відходів.
Головним державним інспектором з охорони природного середовища м.Севастополя було винесено рішення № 11/06 від 11.12.2006 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності Севастопольської філіалу ТОВ «Кримзалізобетон» по вул. Будівельна б/н - Пісочна, 19 у Балаклавському районі м. Севастополя.
Прокурор посилається на те, що порушення вимог природоохоронного законодавства не усунуті й на сьогоднішній день. Рішення № 11/06 від 11.12.2006 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності СФ ТОВ «Кримзалізобетон» по вул. Будівельна б/н - Пісочна, 19 у Балаклавському районі м. Севастополя не виконується, СФ ВАТ «Кримзалізобетон» експлуатує завод за вищевказаною адресою та здійснює діяльність з виробництва залізобетонних конструкцій і виробів, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
За результатами візуального обстеження території СФ ВАТ "Кримзалізобетон" по вул. Будівельна б/н - Пісочна, 19, м. Севастополя встановлено, що: свердловина пробурена відповідачем не експлуатується: погружний насос, з допомогою якого здійснювався забір води з даної свердловини, та водовід підключений до свердловини та резервної ємності демонтовані. Вказана свердловина не затампонована та не законсервована.
На відстані приблизно 1,5 м від пробуреної свердловини розташована штучна водойма (1) довжиною 10,73м, шириною 6м (площа 64,38м2) та глибиною 2,16м (об'єм 139,06м3) обладнаний залізобетонними плитами по зрізу води, в якій зосереджуються підземні води в результаті підвищення їх рівня за рахунок поверхневого джерела, розташованого на відстані приблизно 7-8м від вказаної водойми.
На відстані приблизно 80м від пробуреної свердловини, в 17м від офісного приміщення біля напівзруйнованих будівель штучно створена водойма (2) приблизною площею 500м2 та глибиною більше 1м, що підтверджується несанкціонованим розміщенням надлишкового ґрунту безпосередньо на ґрунті та частково на твердому покритті по периметру даної водойми по берегу висотою 2м, шириною не менше 2м. Підживлення водойми здійснюється за рахунок підвищення рівня підземних вод та поверхневого джерела, розташованого на відстані приблизно 7-8м від вказаного водойму, обладнаного залізобетонними плитами по зрізу води.
Проект будівництва штучно створеного водойму приблизною площею 500м2 з матеріалами оцінки впливу на навколишнє природне середовище, не представлений, відсутній, що є порушенням статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Позитивний висновок комплексної державної інвестиційної експертизи щодо проекту будівництва штучно створеної водойми відсутній, що є порушенням статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи" від 11.04.2002р. №483.
Відсутній акт введення в експлуатацію, закінченого будівництвом об'єкта (водойми) не представлений, відсутній, що є порушенням статті 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22.09.2004 №1243.
Водопостачання підприємства на виробничі потреби, відповідно до технології з виробництва залізобетонних конструкцій і виробів, здійснюється з вказаних штучних водойм. Водопостачання підприємства на господарсько-побутові потреби за даними директора підприємства здійснюється привізним методом, документи, підтверджуючі покупку води, не представлені. Забір води з штучної водойми (1) розташованої на відстані приблизно 1,5 м від пробуреної свердловини здійснюється в резервуар об'ємом 8 м , а далі до розчинно-бетонного вузлу за допомогою насосу типу GW30 потужністю 1100 л/хв., 60,6 м3/година (за даними представленого паспорту на насос) через гнучкий водовід (шланг), який підключений до металевого водоводу приєднаного до вищезазначеного резервуару. Насос типу GW30 працює на дизельному паливі. Забір води з штучної водойми (2) розташованої на відстані приблизно 80м від пробуреної свердловини здійснюється до розчинно-бетонного вузлу через металевий водовід за допомогою насосу №5040157 ЦН, підключеного до водоводу опущеного безпосередньо в водойму. Насос працює від електроспоживання, встановлений на залізобетонному майданчику площею 1,5м2 та підключений до електрощиту. Паспорт на насос, що експлуатується та дані щодо технічних його показників не представлені.
Дозвіл на спеціальне водокористування з експлуатації відповідачем штучних водойм відсутній, водокористування з даних поверхневих джерел здійснюється самовільно, що є порушенням статей 44, 49 Водного кодексу України. Первинний облік водоспоживання згідно вимог наказу Держкомстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку" №264 від 27.07.1998 відсутній, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України. Дані щодо об'єму забраної води з штучних водойм, кількість виробленої продукції за період самовільного забору води з свердловини та штучних водойм з 08.12.2006 по 26.02.2008 включно, нормативні розрахунки водоспоживання та водовідведення СФ ВАТ "Кримзалізобетон" за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки не представлені.
За даними акту про опломбування (опечатування) Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі гідротехнічні споруди свердловини, що експлуатується СФ ВАТ "Кримзалізобетон", опечатані 14.12.2006. Згідно акту про повторне опломбування (опечатування) №11/07 Державної екологічної інспекції в м. Севастополі гідротехнічні споруди свердловини, що експлуатується СФ ВАТ "Кримзалізобетон", повторно опечатані 05.07.2007 (відповідно до листа ВАТ "Кримзалізобетон" (вих.№ 13/261 від 28.02.2008) про здійснення робіт 06.07.2007 по демонтуванню погружного насосу з свердловини та підключеного водоводу).
На думку прокурора в результаті самовільного водокористування СФ ВАТ "Кримзалізобетон" державі нанесено шкоду, розмір якої, відповідно до: Методики розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 №37 і зареєстрованої в Мін'юсті України 01.06.1995 за № 162/698 (далі - Методика), Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" від 30.11.2006 №398-У, Закону України "Про державний бюджет України" від 29.12.2007 № 107, за періоди з 01.01.2007 по 05.07.2007 та з 07.07.2007 по 31.12.2007, розрахований позивачем в сумі 18 653,47 грн.
Відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, з тих підстав що прокурором поданий позов в інтересах держави та в особі органу - Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, який не має повноважень на подачу позовних заяв до суду.
Суд залишив клопотання відповідача без задоволення, у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з частиною другою статті 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про прокуратуру" систему органів прокуратури, крім Генеральної прокуратури України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міських, районних, міжрайонних прокуратур, становлять і інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Тому прокурори та заступники прокурорів спеціалізованих прокуратур мають право звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави на загальних підставах.
Відповідно до статті 18 ГПК України прокурор є самостійним учасником судового процесу.
Згідно із статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.
Відповідно до Положення «Про Державну екологічну інспекцію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. N 1520, Державна екологічна інспекція (Держекоінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.
Основними завданнями інспекції, є: участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами.
Держекоінспекція має право, зокрема: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Враховуючи матеріали справи, заяву прокурора від 05.12.2008р. про уточнення назви позивача та встановлені судом обставини, суд вважає, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі, саме Державної екологічної інспекції у м. Севастополі, а не Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, відповідно в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, прокурор правильно визначив позивача з вимогами про захист інтересів держави, у зв'язку з чим підстави для залишення позову без розгляду в порядку п. 1 ч.1 ст. 81 ГПК України - відсутні.
Розглядаючи спір у цій справі по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 ГПК України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд не приймає посилання прокурора та позивача на акт перевірки від 17.11.2006р., оскільки це й акт складений раніше періоду за який розрахована сума шкоди (з 01.01.2007р. по 05.07.2007р., з 01.01.2008р. по 26.02.2008р., (а.с. 16)).
З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Севастопольської філії ВАТ «Кримзалізобетон» від 27.02 - 12.03.2008р. вбачається, що посадови особи Державної екологічної інспекції встановили, що свердловина, пробурена підприємством не експлуатується: погружной насос, за допомогою якого здійснювалася огорожа води і водовідведення, підключені до свердловини і резервної місткості демонтовані.
Згідно ч. 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Вищій арбітражний суд України у п.1.3. Роз'яснень від 27.06.2001 р. №02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення суперечок, зв'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» зазначив, що розглядаючи спори про відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок порушення природноресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково врахувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою і провиною відповідача.
Суд встановив, що фактично працівники Державної екологічної інспекції у м. Севастополі не здійснювали перевірку дотримання філією відповідача правил забору води з підземної свердловини за період з січня по липень 2007 р., у зв'язку з чим суд вважає, що відсутні належні докази того, що відповідач використовував підземні води.
Слід зазначити, що без зафіксованого факту забору підземних вод, не можливо встановити обсяг самовільно використаної води, що є необхідною умовою для належного розрахунку збитків нанесених самовільним водокористуванням, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України N 37 від 18.05.95р. Оскільки при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою: Зс.б. = W x Тар., де: W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м; Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми збитків розрахованої позивачем за період з 01.01.2007р. по 05.07.2007р. у розмірі 6 257,33 грн., не підлягає задоволенню.
Крім того, у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на Севастопольській філії ВАТ «Кримзалізобетон» від 27.02 - 12.03.2008 р. вказано, що забір води з штучного водосховища на відстані приблизно 1,5 м. від пробуреної свердловини здійснюється в резервуар об'ємом 8 куб.м., а далі в розчиннобетонний вузол за допомогою насосу типа СW30 потужністю 1100 л/мін, 60,6 куб.м. у годину (за даними пред'явленого паспорта на насос) через гнучкий водовод (шланг), який підключений до металевого водоводу, приєднаного до вищезгаданого резервуару.
У розрахунку, прикладеному до позову, приведений розрахунок плати за користування поверхневими водами згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» №107 від 28.12.2008 р., в якому встановлена плата за спеціальне водокористування у розмірі 15,22 грн. як для інших водних об'єктів.
Слід зазначити, що і Методика, затверджена Наказом Мінекобезпеки України №37 від 18.05.1995 р., і Методика, затверджена наказом Держкомводогоспу №290 від 29.12.2001 р., не визначають можливість розрахунку розміру збитків по потужності водонасосу.
Вода з резервуарів на Севастопольській філії ВАТ «Кримзалізобетон» є технічною, і вода з них годиться тільки для виробництва бетону, не придатна для інших потреб, і могла йти тільки на виробництво бетону,, що підтверджується вказаним актом, в якому вказано, що шланг для подачі води веде в розчиннобетонний вузол.
Згідно розрахунку споживання технічної води Севастопольською філією ВАТ «Кримзалізобетон» (а.с. 75), вартість води, якщо б проводилося її закачування з резервуарів, що є на Севастопольській філії відповідача, за період споживання з 01.01.2008 р. по 26.02.2008 р. складала б тільки 1 435,24 грн.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують період споживання води з резервуарів на Севастопольській філії ВАТ «Кримзалізобетон». Докази користування водою з резервуарів відповідачем в період з 01.01.2008 р. по 26.02.2008 р. суду також не надано.
Крім того, вимоги про стягнення збитків, заподіяного незаконним користуванням поверхневою водою з резервуарів не підлягають задоволенню, оскільки прокурор просить стягнути саме: збиток, заподіяний державі внаслідок самовільного водокористування підземною і поверхневою водою з водних об'єктів, експлуатованих Севастопольською філією ВАТ «Кримзалізобетон», за періоди з 01.01.2007 р. по 05.07.2007 р. і з 07.07.2007 р. по 31.07.2007 р., проте розрахунок розміру збитків здійснений за період з 01.01.2008 р. по 26.02.2008 р. і тариф на користування поверхневими водами встановлений тільки на 2008 рік Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Відповідач посилається на те, що вода на Севастопольську філію ВАТ «Кримзалізобетон» до отримання дозволу на спеціальне водокористування доставлялася привозним методом, при цьому суд враховує, що докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, який передбачено Конституцією та законами України.
За викладених обставин, враховуючи те, що суду не надано належних доказів, що підтверджують обсяг використаної відповідачем підземні води, суд вважає, що висновки перевіряючих, що викладені у актах перевірок не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, у зв'язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 16.02.2008р.
Повний текст рішення оформлений та підписаний - 19.02.2008р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.