Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/358/13-ц
Іменем України
м. Гребінка
20 березня 2013 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Радзівона О.І., секретаря Кузуб В.В., з участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гребінка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Українська універсальна біржа, Овсюківська сільська рада Гребінківського району Полтавської області про встановлення юридичного факту, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Українська універсальна біржа, Овсюківська сільська рада Гребінківського району Полтавської області про встановлення юридичного факту, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу № НГР-200 від 05.04.2000 року, оформленого на Українській універсальній біржі, вона купила у ОСОБА_2 жилий будинок з надвірними господарчими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1 (у договорі номер будинку помилково рахується під НОМЕР_1). Склад нерухомого майна за договором такий: «А-1» - жилий будинок, «Б» - сарай, «В» - саж, «Г,г» - сарай з прибудовою, «Д» - сарай, «Е,е» - сарай з прибудовою, «Ж» - вбиральня, «№ 1,2» - паркан, «№ 3» - колодязь.
Вказує, що між сторонами вказаного договору було досягнуто всіх істотних умов, а тому, вважає, що договір купівлі-продажу відбувся, вона повністю сплатила продавцю кошти, користується будинком, присадибною ділянкою, утримує його в належному для проживання стані. За час проживання, внаслідок покращення якості нерухомого майна та проведення його реконструкції, загальна площа будинку збільшилася з 51,4 кв.м. до 62,5 кв.м., з'явилася прибудова «а1».
Втім, як з'ясувалося, формально позивач права власності не набула, оскільки при укладенні договору сторонами не дотримано форми правочину, передбаченої вимогами цивільного законодавства України.
Крім цього, при укладенні договору, представником Української універсальної біржі було допущено помилку при написанні номеру спірного будинку, замість 3 записано 9, що в даний час неможливо виправити.
На підставі вищевикладеного, позивач просить встановити факт, що предметом договору купівлі-продажу № НГР-200 від 05.04.2000 року є жилий будинок з надвірними господарчими побудовами АДРЕСА_1, а не НОМЕР_1, як про це зазначено у договорі; визнати договір купівлі-продажу № НГР-200 від 05.04.2000 року жилого будинку з надвірними господарчими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, укладений між сторонами, дійсним; визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок з надвірними господарчими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, зокрема, на «А-1» - жилий будинок загальною площею 62,5 кв.м., «Б» - сарай, «В» - саж, «Г,г» - сарай з прибудовою, «Д» - сарай, «Е,е» - сарай з прибудовою, «Ж» - вбиральню, «№ 1,2» - паркан, «№ 3» - колодязь; судові витрати віднести на рахунок позивача.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала повністю, проти задоволення не заперечувала, підтвердила факт того, що спірний будинок дійсно рахується під НОМЕР_2.
Представник третьої особи - Овсюківської сільської ради, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує.
Представник третьої особи - Української універсальної біржі, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, виходячи зі змісту позовної заяви, суті та характеру позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Як з'ясовано судом, 5 квітня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу № НГР-200, згідно з яким, продавець продала, а покупець купила жилий будинок з надвірними господарчими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, та складається з такого нерухомого майна: «А-1» - жилого будинку, «Б» - сараю, «В» - сажу, «Г,г» - сараю з прибудовою, «Д» - сараю, «Е,е» - сараю з прибудовою, «Ж» - вбиральні, «№ 1,2» - паркану, «№ 3» - колодязя (а.с. 6).
Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна був оформлений на Українській універсальній біржі та нотаріально не посвідчений. На даний час постало питання про оформлення правовстановлюючих документів на предмет договору (жилий будинок), але проводити реєстрацію угоди в нотаріальній конторі позивачу відмовили, посилаючись на те, що вона є недійсною, оскільки не було дотримано припису ст. 657 ЦК України, а саме: нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Сторони угоди всі умови договору купівлі-продажу виконали: продавець передала жилий будинок у власність покупцю, а остання, в свою чергу, сплатила обумовлену у договорі суму 5 000 (п'ять тисяч) гривень, та користується будинком, таким чином, суд вважає, що угода між сторонами відбулася. Підстав для визнання даної угоди, що відповідає справжній волі як позивача, так і відповідача, недійсною, судом не встановлено.
На даний час посвідчити нотаріально вказаний договір немає можливості, так як представником Української універсальної біржі було допущено помилку при написанні номеру спірного будинку, замість НОМЕР_2 записано НОМЕР_1, що в даний час неможливо виправити.
Той факт, що спірний будинок рахується під номером НОМЕР_2, а не НОМЕР_1, підтверджується довідкою № 103 від 15.02.2013 року виконкому Овсюківської сільської ради Гребінківського району Полтавської області (а.с. 17).
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 220 ЦК, ст. ст. 8, 10, 60, 213-215 ЦПК, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1, - задовольнити.
Встановити факт, що предметом договору купівлі-продажу № НГР-200 від 05.04.2000 року є жилий будинок з надвірними господарчими побудовами АДРЕСА_1, а не НОМЕР_1, як про це зазначено у договорі.
Визнати договір купівлі-продажу № НГР-200 від 05.04.2000 року жилого будинку з надвірними господарчими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на жилий будинок з надвірними господарчими побудовами, що розташований в АДРЕСА_1, зокрема, на «А-1» - жилий будинок загальною площею 62,5 кв.м., «Б» - сарай, «В» - саж, «Г,г» - сарай з прибудовою, «Д» - сарай, «Е,е» - сарай з прибудовою, «Ж» - вбиральню, «№ 1,2» - паркан, «№ 3» - колодязь; судові витрати віднести на рахунок позивача.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Гребінківського районного суду Полтавської області О. І. Радзівон