Справа № 1003/13197/12
2/1003/3692/12
Категорія 47
30 жовтня 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:
головуючого судді - Верещінська І. В. ,
при секретарі - Гуменна М. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів, в якій вказала на те, що з відповідачем по справі вона перебувала в шлюбі з 2002 року по 2009, від шлюбу сторони мають малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Так як відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 800 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, щомісячно додаткові витрати в розмірі 800 гривень та аліменти за минулий період в розмірі 25000 гривень.
Позивач в судовому засіданні 23.10.2012 року позовні вимоги зменшила, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1600 гривень щомісячно. Зменшені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, в розмірі 750 гривень щомісячно, просить відмовити в іншій частині позовних вимог з тих підстав, що він і так добровільно за усною домовленістю з позивачем оплачував вартість одягу та інші витрати на дитину, однак квитанцій не зберігав. З огляду на те, що він не отримує належного прибутку від підприємницької діяльності та має на утриманні ще одну дитину, просив суд задовольнити позов частково.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття, а відповідно до п.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька та (або) в твердій грошовій сумі.
Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на 1 дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів справи, сторони перебували в шлюбі з 23.11.2002 року, який було розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 14 травня 2009 року, про що вчинено актовий запис №309. Від сумісного проживання в шлюбі сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження, де батьками дитини зазначені позивач та відповідач.
Згідно пояснень сторін та довідки Житлово-експлуатаційної контори №1 від 10.05.2012 року, дитина проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.
За твердженням позивача батько дитини добровільно не виконує свій батьківський обов'язок, відмовляється надавати гроші на утримання доньки, хоча вона потребує такої матеріальної допомоги з боку батька. Позивач працює педагогом по класу хореографії у ШМ №5 і не має змоги забезпечувати повністю малолітню доньку. Розмір її доходу згідно довідки про доходи №173 від 25.10.2012 року за останні шість місяців склав 24034,72 гривень, що в середньому на місяць становить 4005,78 гривень.
Як свідчать матеріали справи, відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та працює на спрощеній системі оподаткування. Згідно довідки Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції київської області ДПС від 04.10.2012 року №4439/506/171, згідно поданої відповідачем декларації платника єдиного податку загальна сума доходу за перший квартал 2012 року становить 30300,00 гривень, в згідно довідки ДПІ від 04.10.2012 року №4440/506/171 загальна сума доходу за другий квартал 2012 року становить 60500,00 гривень.
В судовому засіданні відповідач спростовував твердження позивача, що він не надає матеріальної допомоги дитині. Визнаючи позов в розмірі 750 гривень відповідач стверджував, що сплачує таку суму внесків щомісячно за навчання ОСОБА_3 в єврейській школі в розмірі 500 гривень та за гуртки фортепіано, вокалу та хореографії в розмірі 250 гривень щомісячно та надавав дитині кошти на кишенькові витрати. Така сума оплати за школу та гуртки не оспорювалась і визнавалась позивачем, проте, позивач стверджувала, що відповідач сплачував сам за школу лише двічі. Будь-яких квитанцій сторони не надали. Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Крім того, відповідач зазначав, що оплачував також половину вартості купівлі одягу для доньки, що складало ще близько 750 гривень щомісячно, однак і надалі бажає оплачувати ці витрати в добровільному порядку згідно наданих позивачем чеків. Також повідомив, що подарував дитині велосипед та телефон, що свідчить про його участь в матеріальному забезпеченні дитини. Відповідач стверджував, що не отримує наразі великої суми доходу, а значна сума доходу йде на витрати, однак всупереч ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, книгу обліку доходів та витрат не надав.
Згідно матеріалів справи, позивач вдруге одружений, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб від 06.08.2011 року, та має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, виданого 08.06.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області. Стягнень по виконавчих документах з відповідача не проводиться.
Відповідач посилається також на те, що в нього на утриманні знаходиться батько ОСОБА_5, однак не заперечує отримання батьком пенсії. Так само позивач посилалась на перебування у неї на утриманні матері пенсійного віку ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_7, які так само отримують пенсію.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI, прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років в розрахунку на один місяць з 01.10.2012 складає - 1161 гривні. Прожитковий мінімум, звичайно, мінімальна величина для забезпечення нормального функціонування організму дитини і не враховує всі можливі її потреби.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини, із того, що позивач утримує дитину одноособово, обидві сторони є працюючими, отримують дохід, відповідач має на утриманні малолітню дитину, яку також повинен забезпечувати, має мінливий дохід. Суд виходить з того, що як витрати на харчування, комунальні послуги, одяг, речі особистого вжитку, так і витрати на школу батьки повинні нести порівну, до того ж, розмір аліментів повинен враховувати всі першочергові витрати на дитину і не може стягуватись за бажанням відповідача частково в примусовому порядку, а частково за погодженням сторін. Згідно пояснень відповідача, оплата половини таких першочергових витрат складала для нього ще близько 750 гривень щомісячно.
Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином, вимогам розумності і справедливості буде відповідати розмір аліментів 1100 гривень щомісячно.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 10.08.2012р.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам ст. 192 СК України, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.88 ЦПК України та ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп., оскільки позивач на підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 15, 88, 174, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, в розмірі 1100 грн. щомісячно починаючи з 10 серпня 2012 року до повноліття дитини.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 214 гривень 60 коп. на користь держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. В. Верещінська