Рішення від 07.02.2011 по справі 2-101/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-101/11

07 лютого 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Олійник П.В.

при секретарі - Озарчук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про продовження строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини згідно заповіту після смерті матері та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.листопада 2009 р.

В обґрунтування своїх вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали повністю і по аналогічних мотивах.

Відповідач та його представник позов не визнали і пояснили, що свідоцтво про право на спадщину було видане відповідачу правомірно, оскільки позивач протягом тривалого часу спадщину не прийняла. В зв'язку з цим вважають, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Просять в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Костопільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника державної нотаріальної контори.

Свідок ОСОБА_3 показала, що працює нотаріусом і відповідач звернувся до неї для оформлення спадщини після смерті матері. Йому було надано консультацію і наступного разу він з'явився із необхідними документами. В заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину він вказав, що спадкоємцем є також позивач, яка спадщину не прийняла. Відповідачу було видано свідоцтва про право на спадщину після смерті матері. Через деякий час до неї з'явилася позивач і їй було роз'яснено, що вона може претендувати на спадщину, якщо проти цього не буде заперечувати відповідач.

Суд, заслухавши пояснення сторін і свідка, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені по справі докази, вважає, що позов не підлягаає до задоволення.

Судом встановлено, що 18 січня 2001 року померла ОСОБА_4, якій належав на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Заріччя, 5 в м.Костопіль. Як вбачається із будинкової книги, на момент смерті ОСОБА_4 разом із нею у вищеназваному будинку був зареєстрований відповідач ОСОБА_2 Згідно заповіту від 21 серпня 1984 р. ОСОБА_4 заповіла цей будинок позивачу та відповідачу в рівних долях.

14 жовтня 2009 р. відповідач ОСОБА_2 звернувся в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину і 18 листопада 2009 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями по вул.Заріччя, 5 в м.Костопіль та свідоцтво про право на спадщину за законом на цілу частку майна покійної ОСОБА_4 - житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Заріччя, 5 в м.Костопіль.

Відповідно до п.4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 р. цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Пунктом 5 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 р. також передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований у будинку покійної і проживав з нею, то він вважається таким, що прийняв спадщину. Таким чином до даних правовідносин необхідно застосовувати положення ЦК 1963 року.

Згідно ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Статтею 549 цього ж кодексу передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Стеттею 550 ЦК України 1963 року передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку досліджують поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В судовому засіданні позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд також вважає, що відсутні підстави для визнання виданого відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним і відмовляє в задоволенні і цієї позовної вимоги.

В зв'язку із відмовою в задоволенні позову суд скасовує заходи забезпечення (арешт), які були застосовані ухвалою суду від 14 грудня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 154, 212 ЦПК України, ст. 548-550 ЦК України 1963 р., Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 р., суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Костопільська районна державна нотаріальна контора, про продовження строку для прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 14 грудня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Олійник П.В.