Справа № 2-о-71 /2007
27 серпня 2007 року Голованівський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого - судді О.Ф. Бутенко
при секретарі Н.П. Швець
за участю адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Голованівськ справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Державна нотаріальна контора в Голованівському районі Кіровоградської області про встановлення факту належності правоустановлюючого документа
встановив :
Заявниця звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала , що 28.10. 1987 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3у відділі РАЦСу м. Ковдор Мурманської області , проживали на Півночі.
В 1992 році вони повернулись з Півночі і в порядку обміну їй та чоловікові 28.10.1993 року була надана АДРЕСА_1. Побужський нікелевий завод 28.10.1993 року видав їм свідоцтво про право власності на житло № 5030. Згідно якого кожному з них належало по 1/2 частина квартири .
ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Після його смерті залишилась спадщина на 1/2 частину квартири . 01.03.1995 року її чоловік склав заповіт, в якому вказано , що він заповідає дружині приватизовану квартиру , розташовану в АДРЕСА_1
В даний час вона звернулась в нотаріальну контору з заявою про продаж вище вказаної квартири , так як вона виїжджає до дочки , надала свідоцтво про право власності на житло , але їй було відмовлено так як хтось стер гумкою її прізвище , ім»я і по батькові, а дані про чоловіка були закреслені.
Факт належності їй свідоцтва про право власності на житло підтверджується копією домової книги , технічним паспортом на квартиру та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.07.2002 року , тобто вона являється спадкоємицею ОСОБА_3та власником всієї квартири.
Просить встановити факт , що свідоцтво про право власності на житло № 5030 від 28.10.1993 року , видане Побужським нікелевим заводом , в якому виправлено запис , належать їй .
В судовому засіданні заявниця вимоги заяви підтримала та пояснила, що з нею та з чоловіком в одній квартирі жила свекруха ОСОБА_4. Свекруха була проти неї .Одного дня вона застала її разом з подругою над бумагами , але не придала цьому значення . На даний час думає , що саме свекруха витерла в свідоцтві про право власності на житло її прізвище . Просить встановити факт , що свідоцтво про право власності на житло № 5030 від 28.10.1993 року , видане Побужським нікелевим заводом , з виправленим записом її прізвища , належать їй .
Заінтересована особа - представник державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явилась , надала заяву про слухання справи в її відсутність , заперечень проти заявлених вимог ОСОБА_1 не має . Свідки ОСОБА_5та ОСОБА_6. . суду пояснили , що проживають по сусідству із заявницею , добре знають її , багато років підтримують дружні стосунки , знають її сім»ю . Квартира у заявниці приватизована на двох - на неї та чоловіка . Заявниця проживала разом із свекрухою. Свекруха була проти невістки .
Суд , заслухавши заявника , свідків , дослідивши матеріали справи , дійшов до висновку , що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено , що 28.10. 1987 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_3у відділі РАЦСу м. Ковдор Мурманської області, проживали на Півночі.
В 1992 році Сенюшкіни повернулись з Півночі і в порядку обміну подружжю була надана АДРЕСА_1. 28.10.1993 року подружжя квартиру приватизувало, Побужським нікелевим заводом було видано їм свідоцтво про право власності на житло № 5030, кожному з них належало по Уг частина квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці помер. Після його смерті залишилась спадщина на Уг частину квартири , яку 01.03.1995 року ОСОБА_3 заповів заявниці.
12.07.2002 року заявниця одержала свідоцтво про право на спадщину за законом , тобто підтвердила , що вона являється спадкоємицею ОСОБА_3
В даний час заявниця звернулась в нотаріальну контору з заявою про продаж вище вказаної квартири , так як вона виїжджає до дочки , надала свідоцтво про право власності на житло , але їй було відмовлено так як хтось стер гумкою її прізвище , ім»я і по батькові, а дані про чоловіка були закреслені.
Факт належності заявниці свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1, крім показів заявниці та свідків підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, з якого слідує , що на першій сторінці свідоцтва в першій графі вказано власником лише ОСОБА_3 і його прізвище невідомою особою закреслено , в другій графі прізвище стерто , на другій сторінці свідоцтва при реєстрації його в МБТІ 28.10.1993 року зазначено 2 прізвища - заявниці та ОСОБА_3 , а/с- 11, копією домової книги , з якої видно ,
що момент приватизації квартири заявниця в ній була зареєстрована , а/с-1213, копією технічного паспорту на квартиру, в якому зазначено 2 власники - заявниця та її чоловік ОСОБА_3, а/с-14, копією договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території, а/с- 15- 17 , копією заповіту , а/с- 18, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3, а/с-19 , копією свідоцтва про право на спадщину за законом , а/с- 20, матеріали не викликають сумніву, вони є достовірними та вичерпними .
Таким чином , суд дійшов до висновку , що свідоцтво про право власності на житло № 5030 від 28.10.1993 року , видане Побужським нікелевим заводом належать ОСОБА_1.
Суд вважає , що звернення заявниці до суду викликане необхідністю установлення факту , що має юридичне значення , так як від нього залежить виникнення її майнових прав . Іншого порядку встановлення даного факту діюче законодавство не передбачає .
Керуючись ст. ст. 3, 5, 10, 14, 57, 60, 174 п.6 ст. 256 , ст. 257 ст. 259 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити. Встановити факт , що має юридичне значення , що свідоцтво про право власності на житло № 5030 від 28.10.1993 року , видане Побужським нікелевим заводом, належать ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 20 ( двадцяти ) днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 ( десяти ) днів з дня проголошення рішення .