Справа № 22-9530 Головуючий в 1 інстанції - Кудіна А.С.
Категорія - 39 Доповідач - Могутова Н.Г.
іменем України
10 січня 2008 року Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Кондратьєвої О.М. ,
суддів Шевченко В.Ю.,
Могутової Н.Г.
при секретарі Петрушенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса та ліквідаційної комісії Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, -
ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 року, яким їй було відмовлено в задоволенні позову до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса та ліквідаційної комісії Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул.
ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Позивач не приймала участі в судовому засіданні, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, надіслала заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала старшим касиром КЖЕП м. Зургеса з лютого 1997 року, вона була попереджена про скасування її з посади у зв»язку з реорганізацією підприємства 28.07. 2006 року, а 25 вересня 2006 року написала заяву про своє звільнення з підстав, передбачених ст. 38 ч.3 КЗпП України. В той же день вона була звільнена з роботи наказом № 2 від 25 вересня 2006 року з 25 вересня 2006 року. З позовом до суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 звернулась у березні 2007 року. Позивач вважає, що не пропустила встановлений законом строк для звернення до суду, оскільки тільки при розгляді її справи про стягнення заборгованості по заробітній платі їй стало відомо про порушення, допущені адміністрацією підприємства при її звільненні (рішення суду від 5 лютого 2007 року), а саме наказ про її звільнення підписаний неповноважною особою (директор вже не мав повноважень) і підприємство, з якого вона була звільнена, ще не ліквідоване.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 року, позивачу було відмовлено в задоволенні позову до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса та ліквідаційної комісії Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, оскільки суд не знайшов підстав для поновлення їй строку для звернення до суду, а також з тих підстав, що не було допущено порушень при її звільненні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для звільнення ОСОБА_1 з роботи було її власне бажання, тому 25 вересня 2006 року вона написала заяву про своє звільнення з підстав, передбачених ст. 38 ч.3 КЗпП України. В той же день вона була звільнена з роботи наказом № 2 від 25 вересня 2006 року з 25 вересня 2006 року.
В судовому засіданні було встановлено, що звільнення позивача було проведено відповідно до вимог закону, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Зазначені в апеляційній скарзі підстави вважати звільнення незаконним, не відповідають обставинам справи, так в матеріалах справи є відповідне рішення Зугреської міської ради від 29.11.2005 року, згідно якого на період реорганізації Комунального житлово-експлуатаційного підприємства м. Зугреса, яке увійшло до складу КП «Зугрестепломережа» залишено директором ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, саме ця повноважна особа і підписала наказ про звільнення позивача з роботи.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що під час роботи ОСОБА_1 крім обов»язків касира виконувала обов»язки начальника відділу кадрів, а тому саме вона готувала свій наказ про звільнення і робила відповідний запис в трудову книжку. Також ОСОБА_1 було відомо, що підприємство знаходиться в процедурі ліквідації, тому вона побажала сама звільнитись з роботи.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
З позовом до суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 звернулась у березні 2007 року. Зазначена нею причина пропуску строку не є на думку апеляційного суду поважною з урахуванням наведених вище обставин.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального закону призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції повно та всебічно з"ясовані усі обставини по справі, зібрані докази, дана належна правова оцінка і суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 19 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до
Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою
апеляційного суду.