копія
07 жовтня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Панченка О.Н.,
суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради про визнання нечинними рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради (далі - Чернівецький міськвиконком), рішення Чернівецької міської ради та про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Чернівецької міської ради на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року,
У липні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в Шевченківській районній суд м. Чернівців з позовом до Чернівецької міської ради про визнання нечинними рішення Чернівецького міськвиконкому від 23 лютого 1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи", рішення Чернівецької міської ради від 25 травня 2006 року № 35 "Про розгляд заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради трудящих від 23.02.1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" та про виконання рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради щодо поновлення житлових прав спадкоємців ОСОБА_5 та повернення будинку АДРЕСА_2 та про зобов'язання вчинити дії.
Вимоги обґрунтовували наступним.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 1957-1961 ОСОБА_5 побудував жилий будинок у АДРЕСА_1.
Постановою народного суду м. Чернівців від 22 серпня 1962 року ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності у відповідності до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 12 червня 1961 року "Про посилення боротьби з особами, що ухиляються від суспільно-корисної праці та ведуть антисуспільний паразитичний спосіб життя".
Його було виселено з м. Чернівців у встановлені місця поселення терміном на 5-ть років. Будинок у м. Чернівці по АДРЕСА_1 конфіскований в дохід держави як такий, що придбаний на нетрудові доходи.
На виконання цієї постанови суду Чернівецький міськвиконком рішенням від 12 жовтня 1962 року № 574 передав будинок у м. Чернівцях по АДРЕСА_1 текстильному комбінату під дошкільний заклад.
Фактично вказаний будинок був переданий до комунального фонду м. Чернівці на підставі рішення Чернівецького міськвиконкому від 05 лютого 2002 року № 74/3, щодо нього було оформлено право комунальної власності територіальної громади м. Чернівців і видане відповідне свідоцтво.
Постанова народного суду м. Чернівців від 22 серпня 1962 року у цій справі була скасована Верховним Судом УРСР і справа направлена на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі суддів.
При новому розгляді народний суд Ленінського району м. Чернівців постановою від 24 травня 1966 року направив адміністративну справу відносно ОСОБА_5 до прокуратури м. Чернівців для додаткової перевірки, а постановою заступника прокурора м. Чернівці від 21 березня 1967 року провадження у цій справі закрито. Виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Чернівців внесено подання та доручено вирішити питання щодо будинку по АДРЕСА_1.
Чернівецький міськвиконком рішенням від 23 лютого 1967 року (фактично 23 лютого 1968 року) затвердив висновок комісії з перевірки матеріалів про будівництво ОСОБА_5 будинку по АДРЕСА_1, згідно з яким вказаний будинок був побудований останнім на нетрудові доходи.
Рішенням Ленінського районного суду м. Чернівців від 20 березня 1968 року, яке залишено без зміни ухвалою Чернівецького обласного суду від 01 липня 1969 року жилий будинок по АДРЕСА_1 в ОСОБА_5 безоплатно вилучений.
На підставі рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради від 26 вересня 2003 року № 4-1/2003 ОСОБА_5 реабілітовано.
Рішенням від 27 грудня 2004 року ця ж комісія поновила житлові та інші права спадкоємців реабілітованого ОСОБА_5 і запропонувала Чернівецькій міській раді вирішити питання належності будинку по АДРЕСА_1. Це рішення комісія підтвердила рішенням від 27 грудня 2004 року № 2-2/2004.
На їхні звернення про виконання рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих обласної ради Чернівецька міська рада 25 травня 2006 року прийняла рішення № 35, яким відмовила в задоволенні вимог про повернення будинку, посилаючись на наявність судового рішення про безоплатне вилучення будинку.
Вважають, що адміністративні санкції у вигляді безоплатного вилучення в ОСОБА_5 жилого будинку не могли бути застосовані, оскільки Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29 серпня 1962 року "Про безоплатне вилучення будинків, дач та інших будівель, що побудовані або придбані громадянами на нетрудові доходи" набрав чинності після прийняття судом постанови про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності і конфіскації будинку, а сам будинок на той час вже був конфіскований в дохід держави і не перебував у власності останнього.
Просили визнати нечинними рішення Чернівецького міськвиконкому від 23 лютого 1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" з моменту його прийняття, тобто з 23 лютого 1968 року, пункт 1 рішення Чернівецької міської ради від 25 травня 2006 року № 35 "Про розгляд заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради трудящих від 23.02.1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" та про виконання рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради про поновлення житлових прав спадкоємців ОСОБА_5 та повернення будинку АДРЕСА_1 в частині відмови у виконанні рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради від 26 вересня 2003 року №4-1/2002 та від 27 грудня 2004 року № 2-2/2004.
Зобов'язати Чернівецьку міську раду вчинити дії з виконання рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради від 27 грудня 2004 року № 2-1/2004 та від 17 травня 2005 року № 1-1/2-5 щодо поновлення житлових прав ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та повернення їм, як спадкоємцям першої черги реабілітованого ОСОБА_5, жилого будинку у м. Чернівцях по АДРЕСА_1.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені.
Визнано нечинним пункт 1 рішення Чернівецької міської ради від 25 травня 2006 року № 35 "Про розгляд заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради трудящих від 23.02.1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" та про виконання рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради про поновлення житлових прав спадкоємців ОСОБА_5 та повернення будинку АДРЕСА_1 в частині відмови у скасуванні висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку по АДРЕСА_1 на нетрудові доходи.
Визнано нечинним рішення Чернівецького міськвиконкому від 23 лютого 1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" з моменту його прийняття, тобто з 23 лютого 1968 року.
Зобов'язано Чернівецьку міську раду вчинити дії з виконання рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради від 27 грудня 2004 року № 2-1/2004 та від 17 травня 2005 року № 1-1/2-5 щодо поновлення житлових прав громадян ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, вирішення питання щодо належності будинку АДРЕСА_1 та виконання пункту 1 цього рішення.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року апеляційну скаргу Чернівецької міської ради залишено без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2007 року - без зміни.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції,
Чернівецька міська рада подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що оскаржувані рішення судів у справі прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як видно з матеріалів справи, в 1957-1961 роках спадкодавець ОСОБА_5 побудував будинок в АДРЕСА_1 (на час виділення земельної ділянки та будівництва будинок мав адресу - АДРЕСА_1).
Постановою народного суду м. Чернівці від 22 серпня 1962 року ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі пункту 2 Указу Президії Верховної Ради УРСР від 12 червня 1961 року "Про посилення боротьби з особами, що ухиляються від суспільно-корисної праці та ведуть антисуспільний паразитичний спосіб життя".
ОСОБА_5 було виселено з м. Чернівці у встановлені місця поселення терміном на 5 років, будинок по АДРЕСА_1 конфіскований у прибуток держави, як такий, що придбаний на нетрудові доходи.
Проте постанова народного суду м. Чернівці від 22 серпня 1962 року у цій справі була скасована Верховним Судом УРСР і справа направлена на новий судовий розгляд до цього ж суду в іншому складі суддів.
При новому розгляді народний суд Ленінського району м. Чернівців постановою від 24 травня 1966 року направив адміністративну справу відносно ОСОБА_5 до прокуратури м. Чернівців для додаткової перевірки, а постановою заступника прокурора м. Чернівці від 21 березня 1967 року провадження у цій справі закрито. Виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Чернівців внесено подання та доручено вирішити питання щодо будинку по АДРЕСА_1.
05 квітня 1967 року комісія Ленінського райвиконкому м. Чернівці за результатами перевірки матеріалів прийняла висновок, що будинок побудований ОСОБА_5 на кошти, зароблені ним та членами його сім'ї.
Проте, Чернівецький міськвиконком рішенням від 23 лютого 1967 року (фактично 23 лютого 1968 року) затвердив висновок комісії з перевірки матеріалів, згідно з яким будівництво ОСОБА_5 будинку по АДРЕСА_1 в м. Чернівцях було здійснено на нетрудові доходи.
Рішенням Чернівецького обласного суду від 01 липня 1969 року жилий будинок по АДРЕСА_1 в ОСОБА_5 безоплатно вилучений.
27 грудня 2004 року за зверненням спадкоємців першої черги ОСОБА_5 комісія з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради прийняла рішення № 2-1/2004, яким поновила житлові та інші права ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та запропонувала Чернівецькій міській раді вирішити питання щодо належності будинку по АДРЕСА_1 та виконання пункту 1 цього рішення. Рішенням від 17 травня 2005 року № 1-1/2005 комісія підтвердила своє попереднє рішення. В судовому порядку вказані рішення комісії не скасовувалися та є чинними.
Також комісією з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради на підставі статті 9 Закону України "Про реабілітацію жертв
політичних репресій" 26 вересня 2003 року було прийнято рішення, відповідно до якого визнано незаконним факт адміністративного виселення ОСОБА_5
Рішенням Чернівецької міської ради від 25 травня 2006 року № 35 "Про розгляд заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради трудящих від 23.02.1967 року (фактично 1968 року) № 76/4 "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" та про виконання рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради про поновлення житлових прав спадкоємців ОСОБА_5 та повернення будинку АДРЕСА_1 в задоволенні заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено за безпідставністю.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи даний спір, дійшли правильного висновку про те, що оскаржувані рішення підлягають визнанню нечинними.
Відповідно до вимог статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності.
Комісією з перевірки матеріалів про будівництво ОСОБА_5 будинку по АДРЕСА_1, висновок якої затверджений рішенням Чернівецького міськвиконкому від 23 лютого 1967 року № 76/4 (фактично 1968 року) "Про затвердження висновків комісії по перевірці матеріалів про будівництво будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5 на нетрудові доходи" не були враховані доходи, які отримав ОСОБА_5 від своєї діяльності з 1930 по 1944 роки, а враховані лише доходи з 1944 по 1961 роки, не взяті до уваги доходи сім'ї ОСОБА_5 від підсобного господарства, не врахована участь в будівництві будинку у період 1957-1962 років інших дорослих членів сім'ї й інші обставини.
Вказані обставини є істотними й такими, що мають значення при прийнятті міськвиконкомом відповідного рішення. Проте, вони нічим не спростовані.
Чернівецька міська рада, розглядаючи заяву ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 23 лютого 1967 року (фактично 1968 року) № 76/4, фактично не проводила перевірку висновків комісії, а лише проаналізувала матеріали архівної цивільної справи Чернівецького обласного суду, який у своєму рішенні послався на висновок та рішення міськвиконкому як на доказ, не перевіривши їх законність та не надавши їм правової оцінки. На наявність відповідного судового рішення як на підставу для відмови у задоволенні заяви й послалась міська рада у своєму рішенні від 25 травня 2006 року № 35.
Це рішення також не містить в собі вказівки на те, яким чином була проведена перевірка висновків комісії, чи враховані пояснення осіб, які подали заяву про скасування рішення, не взято до уваги остаточне рішення у справі про адміністративне виселення ОСОБА_5 та висновок комісії від 05 квітня 1967 року, створеної Ленінським райвиконкомом м. Чернівців для перевірки матеріалів про будівництво ОСОБА_5 жилого будинку по АДРЕСА_1, й інші обставини, які мають значення для прийняття рішення.
Правильним є й висновок судів попередніх інстанцій про неправомірну відмову Чернівецької міської ради виконати рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради щодо посмертної реабілітації ОСОБА_5 та поновлення його спадкоємців в житлових та інших правах. Прийняті цією комісією відповідні рішення не скасовувалися, а отже, є чинними й підлягають виконанню. Проте, Чернівецький міськвиконком неправомірно ухиляється від їх виконання.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано визнав нечинними оскаржувані рішення Чернівецької міської ради та виконавчого комітету Чернівецької міської ради, зобов'язав Чернівецьку міську раду вчинити дії з виконання рішень комісії з питань поновлення прав реабілітованих Чернівецької обласної ради, а суд апеляційної інстанції законно залишив це рішення суду першої інстанції без зміни.
Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.
Судові рішення законні і обґрунтовані, підстав для їх скасування немає.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди попередніх інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішення, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Чернівецької міської ради про визнання нечинними рішень виконкому Чернівецької міської ради, рішення Чернівецької міської ради та про зобов'язання вчинити дії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Мартинко Н.М.