ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/14313-2012 12.03.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське "
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста"
третя особаПриватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна"
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу 26 245,72 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Шмаров О.В. (дов. б/н від 09.07.2012 року)
від відповідача Губенко І.В. (дов. № 2 від 01.01.2013 року)
від третьої особине з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 березня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП в порядку регресу 26 245,72 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.06.2011 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Хюндай", державний номер АА 4688 КІ, який застрахований у позивача. Останній, виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Богдан" державний номер 02745 КМ за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/14313-2012, слухання справи призначено на 13.11.2012 року.
30.10.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2012 року.
06.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло уточнення до позовної заяви та клопотання про виправлення описки в позовній заяві.
13.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" в якості третьої особи без самостійних вимог.
13.11.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року справу № 5011-69/14313-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/14313-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.12.2012 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу № 5011-69/14313-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/14313-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2012 року заперечив проти поданого клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" в якості третьої особи без самостійних вимог.
Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про залучення до участі у справу у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", оскільки рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.01.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.
25.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.
25.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Представник третьої особи в судове засідання 25.01.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.12.2012 року виконав частково.
У судовому засіданні 25.01.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.
Представник позивача у судовому засіданні також надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 25.01.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 05.02.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.
У судовому засіданні 05.02.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив.
Представник позивача у судовому засіданні також надав усні пояснення по суті спору, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.02.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 19.02.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив.
Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2013 року також надав усні пояснення по суті спору, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 12.03.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 12.03.2013 року представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, в яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 12.03.2013 року представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
11.04.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" (страховик) та Іосіфовою Д.Г. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-006994, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2011 року у м. Києві по вул. М. Гречка, 2 сталася ДТП за участю автомобіля марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ та автомобіля марки "Богдан", державний номер 02745 КМ, яким керував Карнафель Г.В.
ДТП сталася в результаті порушення Карнафелем Г.В. правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 22.07.2011 року у справі № 3-3986/11.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Богдан", державний номер 02745 КМ була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста", що підтверджується договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 11.06.2010 року № 302.0060961 та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8794909 від 05.07.2010 року.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 385 від 15.07.2011 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Естімейт Плюс", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 53 029,32 грн.
Позивач, виходячи із Звіту № 385 від 15.07.2011 року та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 51 745,72 грн., про що склав страховий акт № ЦО-22258-ЦО-05-0000006994-02 від 29.07.2011 року.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № ЦО-05-006994 від 11.04.2011 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 51 745,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6405 від 02.08.2011 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
За твердженням позивача, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" виконало свої зобов'язання згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8794909 від 05.07.2010 року, сплативши на користь позивача 25 500,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Зважаючи на вищенаведене, 16.05.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № 615 на виплату страхового відшкодування у розмірі 26 245,72 грн.
Проте, за твердженням позивача, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та суму франшизи, які передбачені договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 11.06.2010 року № 302.0060961, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 26 245,72 грн.
Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, з тих підстав, що Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" було неправильно проведено розрахунок та, як наслідок, неправомірно здійснено виплату страхового відшкодування на користь Іосіфової Д.Г., з огляду на те, що згідно з розрахунку страхового відшкодування автомобіль марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ, мав бути визнаний конструктивно знищеним. так як витрати на відновлювальний ремонт перевищують 75% їх дійсної вартості.
Окрім того, за розрахунком відповідача, яке було проведено на підставі Звіту № 1384/07/12 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ, розмір страхового відшкодування, що мало бути сплачене позивачем згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-006994 від 11.04.2011 року становить 22 399,36 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Богдан", державний номер 02745 КМ, яким керувала Карнафель Г.В., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "Богдан", державний номер 02745 КМ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 22.07.2011 року у справі № 3-3986/11.
Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно із статтею 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок спірної ДТП, позивач, на виконання умов договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 11.06.2010 року № 302.0060961, здійснив виплату на користь страхувальника у розмірі 51 745,72 грн.
Розмір відшкодування визначено відповідно до вартості відновлювального ремонту зазначеного у Звіті № 385 від 15.07.2011 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ.
Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як вбачається із даних, що зазначені у вищезазначених документах (про визначення суми відшкодування), спірна сума розрахована як вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Проте, згідно з умовами пунктів 20.3., 20.4. договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 11.06.2010 року № 302.0060961 - зазначений розрахунок застосовується лише у випадку пошкодження транспортного засобу, при якому вартість відновлювального ремонту не перевищує 75 % дійсної вартості самого автомобіля.
У даному випадку, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля "Хюндай", державний номер AA 4688 КІ перевищує 75 % дійсної вартості самого транспортного засобу (68 499,36 грн.) наявний факт повної конструктивної загибелі транспортного засобу.
Відповідно до пункту 20.9. договору договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 11.06.2010 року № 302.0060961 в разі конструктивного повного знищення ТЗ страховик проводить на власний розсуд:
- визначення вартості ТЗ шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків оцінки;
- виплату страхового відшкодування за одним із двох варіантів :
20.9.1. У розмірі збитку, який визначається як різниця між дійсною вартістю ТЗ в непошкодженому стані на дату страхового випадку та дійсною вартістю ТЗ в пошкодженому стані на дату настання страхового випадку, з вирахуванням встановленої франшизи. При цьому залишки ТЗ залишаються у страхувальника.
20.9.2. У разі збитку ,який дорівнює дійсній вартості ТЗ на дату настання страхового випадку, з вирахуванням франшизи. При цьому страхувальник зобов'язаний передати страховику свої права на ТЗ.
Примітка: конструктивним знищенням ТЗ вважається таке пошкодження, коли витрати на відновлення ТЗ перевищують 75% дійсної вартості.
Оскільки, позивачем не проведено належного розрахунку розміру збитків (згідно з вимогами пункту 20.9 договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту від 11.06.2010 року № 302.0060961) і, крім цього, взагалі не визначено вартості конструктивних залишків застрахованого автомобіля - зазначена у позові сума страхового відшкодування не відповідає дійсним обставинам справи, так як її нарахування проведено всупереч умовам вищевказаного договору.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" про відшкодування шкоди в порядку регресу 26 245,72 грн. є не доведеними, належними доказами не підтверджені, а тому задоволенню не підлягають.
Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного
тексту рішення 15.03.2013 року
Суддя С.В. Стасюк