Ухвала
іменем україни
06 березня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Штелик С.П.,
суддів: Дем'яносова М. В., Касьяна О. П.,
Кафідової О. В., Коротуна В.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Шосткинської міської ради, треті особи: управління Держкомзему в м. Шостка, Сумська регіональна філія ДП «Центр Державного земельного кадастру», громадська організація «Шосткинське садове товариство «Мічурінець», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання частково недійсним рішення Шосткинської міської ради від 04 березня 2001 року, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію державного акту на землю, відшкодування моральної шкоди, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Шосткинської міської ради треті особи: управління Держкомзему в м. Шостка, Сумська регіональна філія ДП «Центр Державного земельного кадастру», громадська організація «Шосткинське садове товариство «Мічурінець», про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_4 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2012 року,
У січні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Шосткинської міської ради, треті особи: управління Держкомзему в м. Шостка, Сумська регіональна філія ДП «Центр Державного земельного кадастру», громадська організація «Шосткинське садове товариство «Мічурінець», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання частково недійсним рішення Шосткинської міської ради від 04 березня 2001 року, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису про державну реєстрацію державного акта на землю, відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки в садовому товаристві та у неї є державний акт на право власності на земельну ділянку.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись із зустрічними вимогами до ОСОБА_3, Шосткинської міської ради, треті особи: управління Держкомзему в м. Шостка, Сумська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», громадська організація «Шосткинське садове товариство «Мічурінець», про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акта на земельну ділянку, відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідач за зустрічним позовом чинить їм перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2012 року визнано частково недійсним та скасовано рішення Шосткинської міської ради від 04 березня 2011 року в частині п.4 додатку № 1 щодо надання у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0719 га за АДРЕСА_1.
Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 918010, площею 0,0719 га за АДРЕСА_1, що виданий на ім'я ОСОБА_6 та зареєстрований за № 146 у садовому товаристві «Мічуринець» м. Шостка.
У задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_4, відмовлено.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних вимог відмовити, зустрічні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що рішення Шосткинської міської ради від 04 березня 2011 року в частині надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0719 га за АДРЕСА_1 є недійсним та підлягає скасуванню, оскільки частина цієї земельної ділянки вже перебуває у власності позивача, що є порушенням вимог земельного законодавства.
Крім того, є недійсним та підлягає скасуванню державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЛ № 918010, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого з порушенням вимог закону.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачами не доведено порушення їх прав ОСОБА_3 у здійсненні права власності на земельну ділянку.
Проте таких висновків суди попередніх інстанцій дійшли без повного з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам ухвалені у справі рішення не відповідають.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин положення ст. 152 ЗК України, згідно з яким власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.
При цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, посилалися на положення ст. 116 ЗК України як на підставу для задоволення вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.
Відповідно до роз'яснень п. 11 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких виходив суд при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вказаним вимогам рішення суду першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, суди попередніх інстанцій не визначились з характером спірних правовідносин, не встановили характер правовідносин, не визначились з правовими нормами, які підлягають застосуванню в даних правовідносинах, не визначились з предметом доказуваннями у спірних правовідносинах.
Враховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України,
Касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 серпня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.П. Штелик
Судді: М.В. Дем'яносов
О.П. Касьян
О.В. Кафідова
В.М. Коротун