19 березня 2013 року Справа № 823/499/13-а
16 год. 40 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі - Чемерин І.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-121 від 14.02.2013р. і рішення про застосування штрафу та пені №52 від 07.02.2013р.,-
25.02.2013р. ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі, в якому просить визнати дії неправомірними, скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-121 від 14.02.2012р. на суму 4572 грн. 42 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 52 від 07.02.2012р. на суму 67 грн. 59 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 14.02.2013р. вона отримала вимогу про сплату недоїмки від 14.02.2013р. № Ф-121 УПФУ в м. Каневі та Канівському районі. Крім того, 13.02.2013р. позивачка отримала рішення № 52 від 07.02.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску в сумі 67 грн. 59 коп. за період з 20.01.2012р. до 23.04.2012р. У даному рішенні зазначено, що на підставі ч. 10. та п. 2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 34 грн. 84 коп. та пеня в розмірі 32 грн. 75 коп. за період з 20.01.2012р. до 23.04.2012р., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахування в сумі 67 грн. 59 коп. Позивачка не погоджується з вказаними вимогою та рішенням відповідача, вважаючи їх незаконними, а тому оскаржує їх в судовому порядку.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти задоволення позову, пославшись на ту обставину, що умови призначення позивачу пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Враховуючи зазначене, положення частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» поширюються на осіб, яким призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачка отримує пенсію, призначену відповідно до інших законів України, а тому їй необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах. Просив розглянути справу за відсутності його представника.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 від 25.10.2011р. є фізичною особою підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_3 позивачка з 01.01.2012р. перебуває на спрощеній системі оподаткування.
07.02.2013р. відповідачем винесено Рішення № 52 про застосування до позивачки штрафних санкцій та нарахування пені за несплату єдиного внеску в сумі 67 грн. 59 коп. за період з 20.01.2012р. до 23.042012р. Так, на підставі ч. 10. та п. 2 ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 34 грн. 84 коп. та пеня в розмірі 32 грн. 75 коп. за період з 20.01.2012р. до 23.04.2012р., які протягом десяти робочих днів з дня отримання рішення підлягають перерахування в сумі 67 грн. 59 коп.
14.02.2013р. відповідачем прийнято вимогу про сплату недоїмки № Ф-121. У вказаній вимозі зазначено, що станом на 21.01.2013р. заборгованість позивачки зі сплати єдиного внеску за 2012р. становить 4 572 грн. 42 коп.
Статтями 18, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому - Закон №1058) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( у подальшому - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011р.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 4 статті 4 Закону №2464 визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому - Закон №1058) передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Разом з цим, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому частина третя вказаної статті чітко передбачає, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Таким чином, зменшення пенсійного віку є пільгою особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, і не змінює вид пенсії, яка таким особам призначається, а саме: пенсія за віком відповідно до статті 26 Закону №1058. Вказаний висновок підтверджується листом УПФ України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області від 12.02.2013р. №1081/08, згідно з яким позивачці призначено пенсію за віком на підставі статті 26 Закону №1058 із застосуванням статті 55 України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-XII.
Посилання відповідача на призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до інших, ніж Закон №1058, законів, спростовується вищезазначеним, тому є необґрунтованим.
Беручи до уваги вказану обставину, суд приходить до висновку, що відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464 позивачка звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого сплачувати єдиний внесок не зобов'язана, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-121 від 14.02.2013р. щодо сплати єдиного внеску за 2012р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправним та скасування рішення № 52 від 07.02.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 67 грн. 59 коп. за період з 20.01.2012р. до 23.04.12р., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що вказане рішення було прийняте у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску позивачкою за 2011р. Оскільки зміни щодо звільнення від сплати єдиного внеску пенсіонерів за віком в ст. 4 Закону від 08.07.2010р. № 2464-VI, були внесені Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI, та набули чинності з 06.08.2011р., позивачка не була зобов'язана сплачувати єдиний внесок за 2011р. Однак, позивачка фактично визнала свої зобов'язання щодо сплати єдиного внеску за 2011р., оскільки нею сплачено 22.04.2012р. борг в розмірі 348 грн. 22 коп. з єдиного внеску за 2011р., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком ( а. с. 14), тому штрафні санкції та пеня нараховані їй правомірно.
З урахуванням викладеного, перевіривши дії відповідача відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування рішення № 52 від 07.02.2013р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені в розмірі 67 грн. 59 коп.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області №Ф-121 від 14.02.2013р. на суму 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 42 копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (19000, АДРЕСА_1) 57 (п'ятдесят сім) гривень 36 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 25 березня 2013 року.
Суддя А.В. Руденко