іменем україни
22 лютого 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І. Луспеника Д.Д. Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1) про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2012 року,
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 09 лютого 2010 року та 19 липня 2010 року між нею та ПП ОСОБА_1 були укладені угоди про надання юридичних послуг, за якими вона йому сплатила 10 тис. грн. Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за цими угодами належним чином не виконав, унаслідок чого вона залишилася без спадкового майна. У зв'язку з цим, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила стягнути з відповідача на відшкодування збитків 153 тис. грн., що складають вартість 1/2 частки спадкового майна, та 153 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; 10 тис. грн., отриманих за угодами представництва, та понесені судові витрати.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2012 року рішення міського суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про стягнення з ПП ОСОБА_1 10 тис. грн. за неналежне виконання договорів доручення скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ПП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 тис. грн. за неналежне виконання договору доручення від 09 лютого 2009 року. В інші частині рішення міського суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 не виконав умови, передбачені угодами про надання послуг, не вчинив дій щодо взятих на себе за цими угодами зобов'язань.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта