13 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючогоГвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,
Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Черкаської міської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» - Падалки Ігоря Олеговича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2012 року,
У березні 2011 року публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2., третя особа: служба у справах дітей Черкаської міської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позивач зазначав, що 02 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ЗАТ «ПУМБ»), правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано 29 тис. доларів США на умовах сплати 14,49 % річних та з кінцевим терміном повернення не пізніше 02 червня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 02 червня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2. укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачка передала банку в іпотеку належу їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1. належним чином умови договору не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» 43 840,95 доларів США та 31 704 грн 20 коп., з яких: 28 245,56 доларів США - заборгованість за кредитом, 10 061,34 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 1 156,57 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 4 087,48 доларів США - пеня за порушення строків сплати кредиту, 290 доларів США - штраф за порушення обов'язків, передбачених пп. 4.3.2 - 4.3.6 кредитного договору та 31 704 грн 20 коп. - штраф за невиконання умов страхування предмета застави, та звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на двокімнатну квартиру, загальною площею 49,8 кв. м, житловою площею 26,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3. на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 02 червня 2008 року.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2012 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 02 червня 2008 року в розмірі 43 840,95 доларів США та 31 704 грн 20 коп., звернувши стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 02 червня 2008 року, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 49,8 кв. м, житловою площею 26,6 кв. м, що розташована на 9-му поверсі, 14-ти поверхового цегляного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 02 червня 2008 року на користь ПАТ «ПУМБ» шляхом реалізації її на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. солідарно на користь ПАТ «ПУМБ» 1816 грн 44 коп. судових витрат.
На обґрунтування касаційної скарги представник ПАТ «ПУМБ» - Падалка І.О. посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення по суті вимог.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, та звертаючи стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, виходив з того, що в разі стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором разом із зверненням стягнення на предмет іпотеки, фактично здійснюється стягнення заборгованості у подвійному розмірі.
Однак повністю з такими висновками судів погодитись не можна.
Під час розгляду справи судами встановлено, що 02 червня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано 29 тис. доларів США на умовах сплати 14,49 % річних та з кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 02 червня 2018 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, 02 червня 2008 року між ЗАТ «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_2. укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачка передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1
Також судами встановлено, що ОСОБА_1. не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 43 840,95 доларів США та 31 704 грн 20 коп., з яких 28 245,56 доларів США - заборгованість за кредитом, 10 061, 34 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 1 156,57 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 4 087,48 доларів США - пеня за порушення строків сплати кредиту, 290 доларів США - штраф за порушення обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6. кредитного договору та 31 704 грн 20 коп. - штраф за невиконання умов страхування предмета застави, передбачений пп. 4.3.1, 5.4. кредитного договору.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 42 своєї постанови № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).
Виходячи із вищевикладеного, судом першої інстанції при ухваленні рішення викладено резолютивну частину із порушенням вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», оскільки не зазначено всі складові загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, боржник є відмінним від іпотекодавця і суд, в даному випадку, може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором, а тому висновок судів про подвійне стягнення є помилковим.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Так, стягуючи з відповідача пеню за прострочену заборгованість зі сплати суми кредиту і процентів та штрафу за порушення зобов'язань, визначених умовами кредитного договору, суд не вирішив питання щодо наявності чи відсутності відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України
Крім того, оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то суд має право поряд зі стягненням заборгованості в іноземній валюті стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.
Разом з тим, судами залишено поза увагою, що валюта, в якій нараховані пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами і за порушення строків сплати кредиту, а також штрафу за порушення обов'язків, передбачених пп. 4.3.2-4.3.6. кредитного договору, є долари США.
При цьому, положення ч. 2 ст. 192
Крім того, стягуючи суму заборгованості з урахуванням нарахованої пені, а також суми штрафів, суди не звернули уваги на те, що за змістом ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності та не перевірили, чи не буде в цьому випадку їх одночасне застосування суперечити ч. 1 ст. 61 Конституції України.
Враховуючи, що судами на порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України при вирішенні справи не враховані норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» - Падалки Ігоря Олеговича задовольнити частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 05 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко