21 березня 2013 року Справа № 5011-49/248-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),
суддів:Міщенка П.К.,
Хандуріна М.І.,
розглянувшикасаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг",
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2012 року,
у справі№ 5011-49/248-2012 Господарського суду міста Києва,
за заявоюПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (м. Київ),
доВідкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" (м. Київ),
провизнання банкрутом, -
за участю представників:
від ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії": Дудар Є.В. - представник (довіреність від 13.11.2012 року);
від ВАТ "Капітал Лізинг": Демидов В.О. - представник (довіреність від 24.09.2012 року);
від ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк": Звада Р.В. - представник (довіреність від 26.09.2012 року);
У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії") звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" (далі за текстом - ВАТ "Капітал Лізинг").
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року (суддя - Митрохіна А.В.) порушено провадження у справі № 5011-49/248-2012 та прийнято заяву до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року у справі № 5011-49/248-2012 (суддя - Митрохіна А.В.) провадження у справі припинено, інше. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що вимоги ініціюючого кредитора повністю забезпечені заставою майна боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року у справі № 5011-49/248-2012 (головуючий суддя - Верховець А.А., судді:
Гарник Л.Л., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що передане боржником в заставу ініціюючому кредитору майно є пошкодженим, розукомплектованим, а тому, ініціюючий кредитор не може задовольнити в повному обсязі свої вимоги до боржника.
Усунувши недоліки касаційної скарги, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 06.12.2012 року (касаційну скаргу було повернуто з підстав, встановлених п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), ВАТ "Капітал Лізинг" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року, залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року. В обґрунтування поданої касаційної скарги ВАТ "Капітал Лізинг" посилається на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ВАТ "Капітал Лізинг" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року розгляд справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.03.2013 року строк розгляду справи було продовжено, розгляд справи - відкладено, в порядку ст. ст. 69, 77 ГПК України.
За Розпорядженням Заступника Секретаря судової палати від 21.03.2013 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Міщенко П.К., Хандурін М.І. (за вказаних у Розпорядженні підстав).
В судовому засіданні касаційної інстанції представник ВАТ "Капітал Лізинг" касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року, залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року.
Представники ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" проти касаційної скарги заперечили, вважають прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просили залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступні обставини.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року за заявою ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" порушено провадження у справі № 5011-49/248-2012 про визнання ВАТ "Капітал Лізинг" банкрутом.
Заборгованість ВАТ "Капітал Лізинг" перед ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" виникла на підставі Кредитного договору № 266-В/06 від 27.12.2006 року (далі за текстом - Кредитний договір), виконання зобов'язання за яким забезпечено Договором застави від 14.03.2007 року (зареєстрований в реєстрі за № 1314) (далі за текстом - Договір застави).
Умовами ст. 1 Договору застави сторони погодили, що, у відповідності до цього Договору в забезпечення зобов'язань ВАТ "Капітал Лізинг" (за текстом Договору застави - заставодавець), які виникають або можуть виникнути в майбутньому з наступних договорів:
- Договору на відкриття та оплату документального акредитива №LC271206/08, укладеного між заставодавцем та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (за текстом Договору застави - заставодержатель) 27.12.2006 року, з усіма змінами і доповненнями до нього укладеними протягом терміну його дії, які (зобов'язання) передбачені у п. 2.1 цього Договору;
- Договору на відкриття та оплату документального акредитива № LC271206/09, укладеного між заставодавцем та заставодержателем 27.12.2006 року, з усіма змінами і доповненнями до нього укладеними протягом терміну його дії, які (зобов'язання) передбачені у п. 2.2 цього Договору;
- Договору про відкриття кредитної лінії № 265-В/06, укладеного між заставодавцем та заставодержателем 27.12.2006 року, з усіма змінами і доповненнями до нього укладеними протягом терміну його дії, які (зобов'язання) передбачені у п. 2.3 цього Договору;
- Договору про відкриття кредитної лінії № 266-В/06, укладеного між заставодавцем та заставодержателем 27.12.2006 року, з усіма змінами і доповненнями до нього укладеними протягом терміну його дії, які (зобов'язання) передбачені у п. 2.4 цього Договору;
- Договору про відкриття кредитної лінії № 267-В/06, укладеного між заставодавцем та заставодержателем 27.12.2006 року, з усіма змінами і доповненнями до нього укладеними протягом терміну його дії, які (зобов'язання) передбачені у п. 2.5 цього Договору.
На забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Кредитним договором заставодавець передає заставодержателю в заставу наступне обладнання:
1. гідравлічна бурова установка СМ-70 (серійний номер 2573);
2. гідравлічна бурова установка SB-22 (серійний номер 1825).
Зазначене майно належить на праві власності заставодавцеві на підставі контракту № 061127 від 28.11.2006 року та контракту № 061128 від 28.11.2006 року та оцінюється сторонами у сумі 10 610 107,98 грн. (п. п. 3.1., 3.3. ст. 3 Договору).
Згідно з п. 2.4. Договору, заставою забезпечуються зобов'язання заставодавця, які випливають з Кредитного договору № 266-В/06 та можуть виникнути в майбутньому, за цим Кредитним договором:
- зобов'язання повернути кредит, наданий в євро за Договором № 266-В/06 в сумі 1 126 250,00 євро, згідно з Графіком не пізніше 26.12.2011 року, а у випадках передбачених законодавством України та/або договором - достроково;
- зобов'язання в строки, передбачені в ст. 6 Кредитного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або Кредитним договором та/або цим Договором, - до настання термінів, зазначених у ст. 6 Кредитного договору № 266-В/06, сплачувати Кредитору проценти за користування кредитом за цим Кредитним договором.
- зобов'язання відшкодовувати збитки, завдані заставодержателю невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань заставодавцем по Кредитному договору № 266-В/06;
- зобов'язання сплатити заставодержателю штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором № 266-В/06 у строки та у розмірах, передбачених Кредитним договором;
- зобов'язання відшкодувати витрати заставодержателя по здійсненню його вимог, забезпечених заставою та будь - які інші витрати заставодержателя, які виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 266-В/06.
За умов п. 6.2. Договору застави, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, якщо в момент настання терміну виконання заставодавцем зобов'язань, що забезпечені заставою, вони не будуть виконані в повному обсязі на умовах, передбачених Кредитним договором або будуть виконані не належним чином.
Апеляційним господарським судом, під час апеляційного перегляду прийнятої місцевим господарським судом спірної ухвали, в порядку ст. 101 ГПК України, встановлено також, що Актом від 10.03.2009 року Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції встановлено факт пошкодження заставного майна, з приводу чого, представником ВАТ "Капітал Лізинг" було подано Заяву до органів МВС та визначено орієнтовну вартість розукомплектування у розмірі 4 000 000 грн. 00 коп.
Листом № 04/09 від 13.03.2009 року офіційним дилером (що поставляє таке майно на територію України) Компанією "Дрілтек" повідомлено вартість розукомплектованого майна.
Крім цього, вартість розукомплектованого майна визначена ВАТ "Капітал Лізинг" у поданий ним до страхової компанії Заяві про відшкодування збитків.
Постановою СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 03.11.2009 року було порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України, - заподіяння майнової шкоди шляхом зловживання довірою, що заподіяли шкоду у великих розмірах за відсутності ознак шахрайства.
Крім того, 23.12.2010 року, при проведенні виконавчих дій щодо вилучення заставного майна було встановлено неможливість вивезення майна у зв'язку з чиненням фізичного опору, про що було складено відповідний Акт, за участю Державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції, представника ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" та понятих.
За таких підстав, апеляційний господарський суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скасував прийняту місцевим господарським судом спірну ухвалу та направив справу до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду.
Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду, ВАТ "Капітал Лізинг" звернулось з касаційною скаргою.
Колегія суддів касаційної інстанцій, зважаючи на встановлені ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені у справі обставини, доводи касаційної скарги та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, погоджується з висновком апеляційного господарського суду про скасування ухвали господарського суду першої інстанції від 24.09.2012 року у цій справі та вважає за необхідне відзначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.
Кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до
боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги (як це передбачено ч. 9 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), за умови відповідності цих вимог приписам ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, під час подальшого розгляду (щодо направлення справи на який правомірно дійшов висновку апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові) місцевому господарському суду у підготовчому засіданні необхідно буде встановити дійсний розмір вимог ініціюючого кредитора, який не забезпечений заставою майна боржника та, залежно від встановленого, прийняти відповідне судове рішення, згідно з ч. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вказане, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарського суду апеляційної інстанції, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2012 року у справі № 5011-49/248-2012 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
судді: П.К. Міщенко
М.І. Хандурін